Робота з мікроскопом

Мікроскоп - це оптичний прилад для отримання сильно збільшених зображень об'єктів (або деталей їх структури), які не видимі неозброєним оком. Типова оптична схема мікроскопа, яка показує принцип одержання збільшеного зображення, приведена на малюнку 1.

Мікроскоп складається з двох збірних лінзових систем: об'єктива з фокусною відстанню f , яка дорівнює декільком мм, та окуляра з фокусною відстанню f₁, яка дорівнює декільком см. Об'єкт А розміщується безпосередньо перед фокусом F об'єктива, а його зображення А виникає на відстані, більшій ніж 2 f. Окуляр розташовано так, щоб це зображення знаходилось безпосередньо за фокусом F окуляра.

Кінцеве зображення А, яке виникає перед окуляром буде збільшеним, уявним та перевернутим. Із суто геометричних міркувань можна показати, що загальне збільшення мікроскопа V дорівнює добутку окремих збільшень об'єктива V₁та окуляра V₂ або

де l - оптична довжина тубуса (відстань між фокальними точками F i F₁), f i f₁— фокусні відстані об'єктива та окуляра відповідно, S - відстань найкращого зору (25 см для нормального ока). Із формули (1) можна зробити висновок, що збільшення V в оптичному мікроскопі може бути скільки завгодно великим, а межа розподілу d - найменша відстань між двома точками об'єкту, які сприймаються в мікроскопі розподілено - скільки завгодно малою. Але урахування хвильової природи світла, зокрема дифракції, накладає на ці висновки суттєві обмеження. Так, зазначена межа розподілу й дорівнює:

де λ - довжина світлової хвилі, п - показник заломлення середовища між об'єктом та об'єктивом, а- кут між крайніми променями світлового пучка, які виходять з точки об'єкта й попадають в об'єктив. Межа розподілу, як видно із формули (2), лімітується усіма трьома параметрами правої частини. Тут і суто тригонометричні обмеження на величину синусу, і неможливість, навіть при застосуванні між об'єктом та об'єктивом спеціальних середовищ з більшим показником заломлення, суттєво підвищити п і, зрештою, неможливість зменшення довжини хвилі за межі видимого світла. Всі пі обмеження призводять до того, що d не може бути менше, ніж приблизно 0,2 мкм, що відповідає максимальному можливому збільшенню приблизно в 1500 раз.

Подальше збільшення розподільної здатності мікроскопії можливе тільки за рахунок зменшення довжини хвилі, наприклад, у приладах з кварцевою оптикою при використанні ультрафіолетового випромінювання й фотографуванні збільшених об'єктів або в електронних мікроскопах, в яких використовуються хвильові властивості прискорених електронів.