Національної економіки

Економіка України потребує цілеспрямованої стратегії, спрямо-ваної на модернізацію, забезпечення конкурентоспроможності, формування сприятливого інвестиційного клімату, побудову реаль-ного підґрунтя для європейської інтеграції держави.

Анаїіз особливостей соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі, основних проблем, які постають на шляху подальшого соціально-економічного прогресу та екологічної безпеки нашої держави, дозволяє виокремити систему стратегічних

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

орієнтирів політики реформ на середньострокову перспективу, до яких належать:

- розвиток внутрішнього ринку з метою підвищення його спро-можності до сприйняття стимулюючого потенціалу підвищення внутрішнього попиту; - розвиток екологізації виробництва;

- активізація інвестицій у зміцнення конкурентоспроможності, підвищення енергоефективності економіки, заохочення іннова-ційної активності; - створення системи екологічної експертизи інвестиційних

програм; - зміцнення конкурентоспроможності українських підприємств на зовнішніх ринках та забезпечення паритетності конкуренції з імпортованими товарами на внутрішньому ринку; - розвиток ринку екологічно чистої продукції; - реформування відносин наринку праці та модернізація системи соціального забезпечення з метою підвищення її ефективності та орієнтації на розвиток людського капіталу; - забезпечення екологічної безпеки населення; - зміцнення інституційної структури національної економіки, розвиток інститутів співпраці влади, бізнесу та громадянського суспільства; - послідовна реалізація державної регіональної політики з метою забезпечення цілісності соціально-економічного простору держави, зміцнення економічного потенціалу територій; - зміцнення матеріально-фінансової бази місцевого самовряду-вання, послідовне здійснення децентралізації управління для забезпечення реального впливу місцевих органів влади на соціально-економічний розвиток територій. Державна програма економічного і соціального розвитку Укра-їни на 2007 p., проект якої поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України та прийнятий за основу 3 жовтня 2006 p., є першим програмним документом нового уряду. Згідно із Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", вона визначає цілі

Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України

та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, систему заходів, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досяг­нення стабільного економічного зростання та екологічної безпеки населення [2д].

Що ж таке еколого-економічна безпека? Яка її роль у розвитку національної економіки?

У загальному плані під еколого-економічною безпекою розу­міють захищеність держави від наявних чи потенційних можливих економічних та екологічних загроз.

Сукупність еколого-економічної безпеки визначають такі фактори: - здатність національної економіки забезпечити незалежний

економічний розвиток держави; - здатність України захистити від внутрішніх і зовнішніх

деструктивних впливів; - здатність держави забезпечити екологічно комфортне

життя та добробут населенню.

Екологічна безпека в системі національної економіки скла­дається з:

-техніко-виробничої безпеки; - енергетичної безпеки; У технологічної безпеки.

У системі економічної безпеки національної економіки значне місце займає техніко-виробнича безпека, що передбачає здатність держави запобігати і компенсувати наслідки можливого скорочення виробництва та його технічного забезпечення.

Енергетична безпека є критерієм захищеності держави та її громадян від загрози дефіциту енергоресурсів чи порушень в їх енергопостачанні. У цьому контексті держава повинна здійснювати постійний моніторинг з метою запобігання негативним наслідкам у зв'язку з перебоями в енергозабезпеченні національної економіки.

Сьогодні в Україні склалась критична ситуація з енергоресур­сами і енергозабезпеченням.

За даними Мінерго України, 48 % енергоблоків теплових електростанцій, що становлять основу національноїелектроенерге-

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

тики, повністю відпрацювали свій граничний ресурс. Для їх відновлення потрібно не менш як ЗО млрд дол. США. Не кращий стан у вугільній промисловості, яка є головним джерелом палива для інших галузей енергетики.

Однак передусім енергетична безпека України пов'язана із зовнішніми чинниками. Більшість енергоносіїв імпортується. Імпорт енергоносіїв у 2001 р. становив 6,3 млрд дол. США (39,6 % загального імпорту). В імпорті палива переважають природний газ (52,6 %) та сира нафта (33,7 %) [78д].

Згідно з Національною енергетичною програмою в 2010 р. частка власних первинних ресурсів ПЕК зросте до 60 %. Однак і в цьому разі порогові значення економічної безпеки не будуть досягнуті.

Порівняно з 1990 р. видобуток вугілля скоротився більше ніж удвічі і тепер знаходиться нарівні 1938-1939 pp., газу-в 1,5 рази, нафти - майже на третину (рівень 1961-1962 pp.), виробництво основних нафтопродуктів скоротилося в 3-6 разів і знаходиться на рівні 70-х pp. минулого століітя. Це негативно позначилось на багатьох секторах національної економіки.

Перспективним напрямом забезпечення енергетичної безпеки є ефективніше використання палива у сфері виробництва електро­енергії і тепла. Зокрема, важливим резервом є постачання на ТЕС вугілля, збагаченого до відповідного проектного р>івня. Це дасть змогу відчутно скоротити витрачання на вугільних ТЕС гостро­дефіцитних мазуту і природного газу.

Необхідність реалізації інноваційної моделі національної економіки актуалізує проблему технологічної безпеки національної економіки.

Ця безпека базується на стані науково-технологічного потен­ціалу держави з однієї сторони та певних гарантіях щодо розробки нових технологій та інновацій - з іншої.

Найбільш важливими напрямами забезпечення технологічної безпеки є:

- розвиток фундаментальних наукових досліджень; - розробка нових заощаджуючих та екологічно безпечних

технологій;

Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України

- енергозберігаючі моделі розвитку виробництва;

- збільшення наукомісткості виробництва та створення нових

організаційних форм інноваційної мережі та інноваційної

інфраструктури; - технологічне та технічне оновлення виробництва.

Національна економіка повинна гарантувати продовольчу безпеку населенню.

Ця безпека характеризується виробничо-продуктивною стій-кістю агропродовольчого комплексу та його спроможністю вчасно реагувати на кон'юнктуру агропромислового ринку; наявністю необхідних обсягів перехідних запасів; рівнем платоспроможності населення, що має забезпечувати доступність продовольства для всіх громадян; недопущенням імпортної експансії по тих продо-вольчих товарах, продукування яких у необхідних обсягах може здійснювати національних агропродовольчий комплекс.

Який критерій є індикатором продовольчої безпеки в націо-нальній економіці?

Це перш за все забезпечення достатнього добробуту і харчування всім громадянам та мінімально необхідного харчування у випадку надзвичайних ситуацій, що складаються у державі.

Важливе місце в національній економіці займає фінансова безпека, що представляє систему захисту інтересів економічних агентів на всіх рівнях їх фінансових відносин.

Основним індикатором фінансової безпеки є якість фінансових механізмів і послуг, що забезпечує клієнтів та суб'єктів господарю-вання від негативних впливів на їхнє фінансове становище.

Тут важливе значення має стабільність фінансової та законо-давчої системи держави. Стійкість фінансової системи держави визначається: рівнем дефіциту бюджету, стабільністю цін, опти-мальністю фінансових потоків і розрахункових відносин, стійкістю банківської системи (так само, як і системи небанківських фінан-сових установ) і національної валюти, ступенем захищеності інте-ресів вкладників, розміром валютних резервів, розвитком вітчиз-няного фінансового ринку, станом зовнішньої та внутрішньої заборгованості, величиною дефіциту платіжного балансу України, інвестиційним кліматом тощо.

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

Слід зазначити, що фінансова безпека національної економіки має внутрішні і зовнішні аспекти.

Внутрішні аспекти цієї безпеки стосуються безпеки фінансового ринку, збалансованістю структури внутрішніх запозичень, відсут­ністю дефіциту державного бюджету тощо.

Зовнішні аспекти фінансової безпеки національної економіки - це її фінансова незалежність та фінансовий суверенітет.

Головною загрозою фінансовій безпеці держави є правова, організаційна, інституційна незавершеність реформування фінан­сово-кредитної сфери в нашій країні. Також загрозу фінансовій безпеці можуть становити і прояви сепаратистських настроїв, що можуть призвести до порушення цілісності фінансово-кредитної, податкової та митної систем держави.

Істотне значення в національній економіці має бюджетна безпека, що характеризується рівнем збалансованості бюджету та показниками його дефіцитності.

У цьому контексті важливе місце займає боргова безпека. Як відомо, державний борг України може бути внутрішнім або зовніш­нім. Загалом можна виділити такі критерії боргової безпеки в націо­нальній економіці:

- обсяг державного боргу в іноземній валюті; - обсяг іноземного кредитування; - обсяг державного боргу і грошової маси в обігу; - сума, що йде на обслуговування зовнішнього державного боргу; - обсяг іноземних позик під державні гарантії тощо.

У національній економіціі можуть виникати різні періоди формування державного боргу, що мають свої особливості.

В Україні, за 15 років незалежності, по різному складалась система формування державного боргу (див. табл. 2.2.1).

Екологічна безпека в національній економіці передбачає здатність держави запобігати екологічним стихіям та катакіізмам, а також компенсувати негативні наслідки екологічних та природних змін і катастроф.

ї

Розділ 2.Національна економіка та стратегія національної безпеки

Екологічна безпека національної економіки реалізується через

екологічну політику держави та через перехід національної еконо-міки на модель екологічно сталого розвитку.

Екологічна політика держави базується на економічних, інсти-

туційних та соціально-екологічних інструментах.

Які ж завдання стоять сьогодні в системі екологічної безпеки в

Україні?

Головними з них є:

- забезпечення економії первинних ресурсів ірозв 'язання проблем утилізації відходів виробництва через вдосконалення структури розміщення виробництва, формування виробничих комплексів замкнутого циклу;

-припинення деградації грунтів та збереження водних ресурсів і об 'єктів як унікальних складових навколишнього природного середовища;

-забезпечення належної охорони та збереження лісових ресурсів і екосистем, посилення природоохоронних функцій лісів, здійс-нення комплексу лісогосподарських заходів щодо зниження радіоактивного забруднення лісового фонду;

- здійснення заходів безпеки навколишнього природного сере-довища під час добування корисних копалин;

- сприяння відновленню екосистем і біологічних видів, що перебувають на межі зникнення, розроблення Національної програми збереження біологічного різноманіття;

- забезпечення заходів безпеки щодо використання токсичних хімічних речовин, включаючи заборону на виробництво, імпорт і використання особливо небезпечних їх видів;

- підвищення ефективності державного контролю за додер-жанням регламентів природокористування і охорони навколиш-нього природного середовища шляхом застосуванням еконо-мічних і адміністративних санкцій;

- розвиток системи екологічної сертифікації, екологічного аудиту та страхування, ліцензування небезпечних видів діяль-ності, поступовий перехід на систему міжнародних стан-дартів технологічних процесів, які ведуть до зниження

Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України

негативного впливу виробничої діяльності на навколишнє природне середовище.

Етапи переходу до сталого розвитку[23д]. Перехід України до сталого розвитку передбачається здійснити протягом трьох етапів.

- Перший етап (перехідний) - це подолання еколого-еко-номічної кризи, забезпечення макроекономічної стабілізації і створення умов для відновлення економічного зростання, розробка нормативної та методологічної бази, формування передумов для підвищення рівня життя населення, збалансування виробництва та споживання, перехід до світових стандартів екологічної безпеки. Перехідний етап України до сталого розвитку повинен перед-бачати три стадії подолання кризи в економіці - стабілізацію, пожвавлення та зростання. Для кожної стадії мають бути виділені пріоритети і встановлена їх ієрархія.

На стадії стабілізації необхідно здійснити: - забезпечення народного господарства енергоресурсами пере-важно за рахунок власного виробництва; -енерго- та ресурсозбереження;

- відновлення раціональних економічних зв'язків і викорис-тання виробничого потенціалу як для задоволення власних потреб, так і для забезпечення експорту, насамперед продукції АПК, металургії, машинобудування, легкої і деревообробної промисловості; -забезпеченнязахистувнутрішньогоринкусільськогосподарської

і промислової продукції; - підтримка соціального сектора економіки; - створення умов для формування екологічної культури грома-дян.

- Другий етап - передбачає ефективне вирішення завдань структурної перебудови економіки держави, перехід до застосу-вання переважно економічних механізмів стимулювання та регу-лювання структурних перетворень, розв'язання паливно-енер-гетичної проблеми, забезпечення високої якості життя населення

Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки

та рівноправного партнерства України у світовому економічному співтоваристві, демократизацію суспільства, гармонізацію відно­син суспільства і природи, забезпечення збалансованого вико­ристання природно-ресурсного потенціалу.

Третій етап - передбачає забезпечення сталого розвитку виробництва на базі нових секторів і галузей, створення екологічно чистих виробництв, задоволення потреб населення з урахуванням екологічних вимог, створення глобальної системи екологічної безпеки та фундаменту ноосферного розвитку.

Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст поняття "національне багатство держави ".

2. Систематизація національного багатства.

3. Структуризація національного багатства.

4. Характеристика основних компонентів національного багатства.

5. Роль і місце національного багатства в розвитку національної економіки.

6. Історичні засади проблем інвентаризації національного багатства.

7. Оцінка національного багатства України: хронологічні аспекти.

8. Проблеми обліку окремих компонентів національного багатства.

9. Концепція збалансованого (сталого) розвитку та проблеми збереження природного капіталу.

10. Моделі збереження національного багатства в Україні.