Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну, виховну, оцінну функції.

Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в умовах суспільства

Моральне виховання — виховна діяльністьсоціальних інститутів (дитсадки, школи, вищі навчальні заклади), що переслідуємету сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності. Моральне виховання формує моральні поняття. погляди, розвиває моральні почуття.

Мета морального виховання – виховання моральної особистості, якій властиві якості і норми поведінки, що є цінними з точки зору загальнолюдської моралі.

Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну, виховну, оцінну функції.

Моральність - етичне поняття, синонім поняття «мораль».

Однак якщо

- мораль — це форма свідомості;

- моральність — практичне втілення етичних норм і принципів, переломлення загальнообов'язкових моральних припиниш через внутрішній світ конкретної особистості.

Моральна свідомість — відображає реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини. Моральна свідомість охоплює моральні принципи, уявлення, ідеали, поняття «добро», «зло» та ін. Моральні переконаний — пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.

Моральні почуття — запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості Вони є емоційним аспектом духовної діяльності особистості, що разом із моральними переконаннями характеризує моральність особистості.

Моральнізвички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, які £ внутрішньою Потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й умовах.

Моральне виховання передбачає формування національної свідомості й самосвідомості, прищеплення національних цінностей (любові до рідної землі, свого народу та ін.). готовності до праці в ім'я Батьківщини.

Етапи формування національної свідомості й самосвідомості:

І. Етнічне самоусвідомлення (етнізація).- Це є першоосновою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з колискової, казки, з дотримання дитиною народних звичаїв, обрядів, з народної пісні тощо. У ранньому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста.

Фундаментальне значення в процесі етнізацїї має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.

2.Націонатьно-політичне самоусвідомлення. Припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї як політичного феномена.

3.Громадянсько-державне самоусвідомлення. Передбачає усвідомлення понять «патріотизм» і «націоналізм», виховання турботливого ставлення до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної' толерантності. На кожному з цих етапів формування національної свідомості й самосвідомості у молодої людини складається система моральних цінностей.

Систему моральних цінностей поділяють на абсолютно вічні: добро, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін), національні («патріотизм», «почуття національної гідності», «історична пам'ять» тощо); громадянські: вони стосуються прав і свобод людини, обов'язків перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо); сімейнІ (моральні основи життя сім'ї, стосунків поколінь, подружньої вірності (піклування про дітей, пам'ять про предків тощо)) та цінності особистого життя (визначають риси характеру особистості, поведінку й господарський успіх, стиль приватного життя та ін.).

2. Зміст морального виховання:

Зміст – це визначальний бік цілого, що являє собою єдність усіх складових елементів об’єкта, його якостей, властивостей, внутрішніх процесів, зв’язків, тенденцій („Філософський словник”). Змістом морального виховання є норми суспільної моралі, її правила.

Деякі науковці (Ананьєв, Смирнова, Щуркова) вважають, що змістом морального виховання є система ставлень:

ü до батьківщини (патріотизм);

ü до людей (гуманізм);

ü до колективу (колективізм);

ü до праці (працелюбство);

ü до самого себе (самооцінка).