Графік руху поїздів та його показники. Графік обороту рухомого складу

Основою організації руху поїздів являється графік руху поїздів, який об’єднує діяльність всіх підрозділів метрополітену.

Графік руху поїздів – це чіткий, завчасно розроблений план експлуатаційної діяльності метрополітену (лінії). Графік руху визначає послідовність заняття перегонів поїздами; тривалість стоянок на проміжних станціях; тривалість обороту рухомого складу на кінцевих станціях; час видачі та заходу составів із/в депо і відстою на кінцевих станціях.

Графік руху поїздів повинен забезпечувати:

виконання плану перевезень пасажирів;

безпеку руху поїздів;

раціональне використання рухомого складу при економній витраті електроенергії;

злагодженість роботи станцій та прилеглих ділянках, а також найкраще використання їх пропускної спроможності;

дотримання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад.

Виконання графіка руху поїздів являється одним з найважливіших показників роботи метрополітену. Виконання графіка руху поїздів і попередження його порушень – задача всіх працівників, робота яких пов’язана з рухом поїздів.

Графік руху поїздів – закон для працівників метрополітену.

Для розроблення раціонального графіка руху поїздів необхідно знати, яку кількість пасажирів необхідно перевезти протягом доби.

Пасажиропотоком називається кількість пасажирів, що прямують в одному напрямку за одиницю часу, перш за все на вхід.

Перегін, по якому протягом години прямує найбільша кількість пасажирів називається критичним (або лімітуючим) і визначається на кожну годину роботи метрополітену окремо для кожної лінії.

Знаючи перевезення лімітуючого перегону, можна визначити розміри руху поїздів на кожну годину роботи:

парність (кількість поїздів, що відправляються протягом однієї години з кінцевих станції):

Парність вимірюється в парах поїздів на годину. Слово “пара” означає, що встановлене розрахунковим чином кількість поїздів відправляється протягом години як в парному, так і не парному напрямках;

* інтервал (часовий проміжок між поїздами):

Перед розробкою нового графіка парність та інтервал розраховують на кожну годину роботи.

* час ходу по ділянці – це час який затрачається поїздом від моменту відправлення з початкової станції до моменту його прибуття на кінцеву, з усіма зупинками (складається із перегінного часу ходу та часу стоянок на проміжних станціях);

* перегінний час ходу – це час, який затрачається поїздом на прямування перегоном з моменту його відправлення з однієї станції до моменту його прибуття на сусідню станцію. Перегінний час ходу визначається службою рухомого складу на основі тягових розрахунків для кожного перегону окремо та корегується пробними поїздками;

* стоянка – це час, який витрачається від моменту зупинки поїзда на станції до моменту відправлення з цієї ж станції. Час стоянок на кожній станції встановлюється службою руху в залежності від пасажиропотоку і коливається від 15 до 40 секунд;

* час обороту на кінцевій станції – це тривалість знаходження состава на станції (в хвилинах та секундах) від моменту прибуття поїзда на станцію по одній колії до моменту його відправлення по іншій колії.

Час обороту значно скорочується при задіянні на станції обороту маневрової бригади (бригад).

* період обороту состава на лінії – це час, що вираховується від моменту відправлення поїзда з кінцевої станції по головній колії до моменту відправленняпозда з цієї ж станції у тому ж напрямку;

* кількість одиниць рухомого складу залежить від періоду обороту состава на лінії та від діючого на даний час інтервалу між поїздами. Чим менший інтервал, тим більше составів беруть участь у перевезеннях.

Графік руху поїздів викреслюється на спеціальній сітці, яка містить наступну інформацію на державній мові: назву метрополітену, назву документу, назву лінії, назви станцій ліній. Викреслювання оригінала і копій графіка руху поїздів може виконуватись як ручним так і автоматизованим способом.

Горизонтальні лінії сітки являються одночасно осями станцій і осями часу, і розташовуються одна від одної на відстані в залежності від перегінного часу ходу.

Вертикальні лінії ділять сітку на п’ятихвилинні проміжки, штрихи – на хвилини, крапки – на півхвилинні.

На сітці графіка вказуються години, хвилини, секунди, на накресленому графіку – номери поїздів, маршрутів.

З’єднуючи точку (час) відправлення поїзда з початкової станції з точкою (часом) прибуття поїзда на кінцеву станцію, отримуємо умовну лінію ходу поїзда або нитку графіка.

Рух поїзда на сітці графіку зображується прямою лінією (її називають ниткою ходу поїзда). Проекція її на горизонтальну вісь (в масштабі) відповідає часу слідування поїзда по даній ділянці.

Поїзда парного напрямку наносять на графік лініями з нахилом зліва вверх на право, а не парного напрямку – з ліва вниз на право.

На кожній нитці графіка ставлять номер, що присвоєний даному поїзду. Поїздам одного напрямку присвоюють непарні номера, починаючи з №1, зворотно – парні, починаючи з №2; нумерація продовжується наростаючим підсумком в залежності від кількості пропущених поїздів за час роботи на лінії протягом доби.

Додатковому поїзду присвоюють номер основного поїзда, за яким він прямує, додаючи слово “біс” (поїзд №4 біс).

Рухомі склади, що прямують без пасажирів, або повертаються в електродепо, називаються резервними поїздами, а склади, що пересилаються з однієї лінії на іншу, - перегоночними поїздами. Для резервних поїздів, прокладених у графіку руху, передбачена п’ятитисячна нумерація (5101, 5202, 5303 і т.д.); в ній цифра, що знаходиться у розряді сотень, вказує номер лінії 1, 2, 3, а дві останні цифри – номер поїзда.

Графіки руху поїздів поділяються на такі типи:

одноколійний – на одному перегоні в обох напрямках в один і той же час знаходиться тільки один поїзд;

двоколійний – для кожного напрямку руху виділена головна колія і на одному перегоні в один і той же час знаходяться різна кількість поїздів, що рухаються незалежно у різних напрямках;

паралельний – лінії руху поїздів паралельні, так як вони прямують з однаковими швидкостями і з однаковим часом між кінцевими станціями;

не паралельний – при різних швидкостях руху поїздів з різним часом руху між кінцевими станціями;

парний – це графік, в якому прокладено однакову кількість поїздів в обох напрямках;

не парний – в якому кількість поїздів парного і не парного напрямків, в один і той же час неоднакова;

пачечний – це графік, в якому поїзда при прямуванні по лінії розташовуються один від іншого з міжстанційним інтервалом, тобто на перегоні знаходиться тільки один поїзд;

пакетний – передбачає рух попутних поїздів з розмежуванням блок-ділянками, тобто на одному перегоні знаходяться декілька поїздів.

Робота над графіком починається з нанесення на часову сітку ниток графіка з тими інтервалами, які були розраховані на кожну годину роботи. Складання графіка виконується паралельно зі складанням графіка обороту составів.

Графік обороту составів – це відображення експлуатаційної діяльності електродепо.

Екземпляри графіка обороту знаходяться в службі руху та електродепо.

Кожному составу присвоюється конкретний номер, який називається номером маршруту. Номер маршруту зберігається за даним составом на весь період роботи состава протягом доби.

Маршрутизація составів – це система, направлена на забезпечення плановості в огляді та ремонті вагонів. В основу маршрутизації закладено принцип послідовності обслуговування кожним составом всіх поїздів, які є на графіку. Маршрутизація дозволяє поїздам, які обслуговуються одним маршрутом, об’єднати по приналежності в спеціальну книжку розкладів.

Дата та строк дії введеного графіка руху поїздів визначаються наказом по метрополітену.

Поїзні бригади повинні в точності витримувати перегінний час ходу та час стоянки на кожній станції. При виконанні вищевказаних вимог поїздам гарантується «зелена вулиця», підвищується культура обслуговування пасажирів, забезпечується безпека руху та економно витрачається електроенергія на тягу поїздів. Виконання машиністами режиму ведення електропоїздів контролюється автоматизованими системами.

Кожна поїзна бригада отримує розклад руху поїзда. Розклад – це план ведення поїзда, в ньому вказується:

- номер маршруту;

- номер поїзда та час його відправлення з початкової станції;

- час відправлення з кожної проміжної станції;

- час прибуття на кінцеву станцію;

- час знаходження під оборотом;

- інтервал руху по кожній колії;

- номер поїзда при слідуванні по кожній колії;

- особливі відмітки (слідування в депо, наявність попереду чи позаду перегонок і т.д.) ;

- номери колій відстою в денний та нічний час.

Порядок видачі та отримання розкладів машиністами встановлюється наказом по метрополітену.

В окремих випадках на поїзди, які не передбачені діючим графіком, поїзна бригада отримує поїзний талон.

Показники графіка руху поїздів розраховуються на основі нормативного графіка:

1. Кількість пасажирських поїздів.

2. Пробіг пасажирських поїздів.

3. Пробіг вагонів з пасажирами.

4. Пробіг порожніх вагонів.

5. Загальний пробіг вагонів.

6. Поїздо-години загальні.

7. Поїздо-години стоянок на проміжних станціях.

8. Поїздо-години в русі.

9. Технічна швидкість.

10. Дільнична швидкість.

11. Коефіціент швидкості.

12. Кількість составів, видаваємих на лінію в годину «пік».

13. Кількість составів, передбачених графіком обороту.

14. Составо-години роботи на лінії.

15. Середні розміри руху.

16. Максимальні розміри руху.

17. Середньодобовий пробіг вагонів.

18. Час ходу по дільниці, в тому числі в години «пік».

Ці показники являються основою для розрахунку планових розрахункових показників поїзної роботи метрополітену на квартал та на рік: тонно-кілометрової роботи (основний економічний показник) та видатки електроенергії.

На метрополітені, як правило, застосовується двоколійний парний паралельний, парний, пакетний графік руху поїздів.

В залежності від стабільних коливань пасажиропотоку розробляються графіки руху поїздів: сезонні (зимові, літні, осінні, весняні); по днях тижня (робочих, вихідних, святкових днів).

Розрізняють графіки планові та виконаного руху. На основі графіка виконаного руху визначаються показники:

- кількість поїздів, передбачених графіком руху поїздів (планова);

- кількість поїздів, які прослідували точно по графіку;

- кількість поїздів, які запізнилися;

- час запізнення в хвилинах;

- кількість відмінених поїздів;

- відсоток виконання графіка.

Відсоток виконання графіка руху поїздів визначається наступним чином: