Інвестиційні ризики і управління ними
Під інвестиційними ризиками розуміють імовірність нездійснення запланованих цілей інвестування (у вигляді прибутку або соціального ефекту).
Ризику важко позбутися, але ним можна керувати заздалегідь оцінюючи та плануючи дії, що мають знизити вірогідність небажаних подій під час реалізації інвестиційного проекту.
Ризик можуть спричинити несприятливі умови спільні для всіх сфер економіки. У цьому разі ризик називається систематичним (загальноекономічним).
Якщо ризик пов'язаний з умовами конкретного проекту, то він є індивідуальним несистематичним.
До систематичних ризиків відносяться: політичний, правовий, загальноекономічний ризики, які належать до зовнішніх умов реалізації проекту.
Несистематичний – це фінансовий, маркетинговий та екологічний ризики.
До ризиків пов’язаних з невиконанням проекту відносяться технічний ризик і ризик учасників проекту.
Технічний ризик зумовлений недоліками різних аспектів інвестування (якість проектування, технічна база, обрана технологія, організація управління проектом, перевищення кошторису).
Фінансовий ризик пов'язаний з тим, що не досягаються цілі певних складових фінансових проекту: джерела та обсяги фінансування, незадовільний фінансовий стан партнерів, несвоєчасне надходження коштів від реалізації, неплатоспроможність покупців продукції, власні підвищені витрати за проектом.
Маркетинговий ризик виникає через прорахунки під час оцінювання ринкових умов дії проекту: ринок збуту та постачання сировини і матеріалів, організація реклами та збутової мережі, обсяг ринку, час виходу на ринок, цінова політика, низька якість продукції.
Екологічний ризик пов'язаний з недостатньою розробкою питань впливу на навколишнє середовище, можливої аварійності, з відносинами з місцевою радою та населенням.
Ризик учасників проекту пов'язаний з усіма несподіваними подіями в управлінні та фінансовому стані підприємств – партнерів. Завдяки комплексним діям інвестор може зменшити ризик, проте повністю подолати його неможливо.
Серед засобів зниження ризику слід виокремити такі прийоми та рекомендації:
¾ страхування проекту як єдиного комплексу або окремих активів проекту.
¾ забезпечення високої ліквідності інвестицій: бажано щоб активи проекту мали ринковий попит не лише з боку проект, це гарантуватиме можливість їх продажу в разі припинення проект і зменшить їх збитки від рішення про вихід з проекту.
¾ диверсифікація – розподіл капіталу за кількома проектами для зниження впливу однієї негативної події на ефективність всієї програми інвестицій. Диверсифікація може здійснюватись також у межах одного проекту:
а) орієнтація на кількох споживачів продукції проекту;
б) організація збуту в різних місцях або регіонах;;
в) використання обладнання різних типів;
г) диверсифікація продуктів або видів діяльності.
¾ хеджування – використання механізмів закріплення договірних умов у відносинах партнерів на прогнозований період за фіксованими цінами.
¾ своєчасне планування та створення необхідних резервів і запасів матеріальних та фінансових ресурсів.
¾ повноцінне інформаційне забезпечення інвестиційних планів, моніторинг ситуації на ринку у партнерів, споживачів, в економіці.
¾ орієнтація на сфери діяльності з підвищеним рівнем монополізму (регіональні, місцеві).
¾ використання загально прийнятних систем і засобів безпосередньої охорони майна проекту.
Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 941;