Поєднання високої вимогливості до воїнів з повагою їх особистого достоїнства і турботою про них.

Дуже вдало про суть даного принципу висловився А.С. Макаренко: якомога більше вимог до людини, але разом з тим якомога більше поваги до неї.

Вимогливість і повага тісно взаємопов’язані. Повага проявляється в доброзичливому ставленні до воїна, у чуйності та увазі до його потреб і запитів, у турботі та допомозі у вирішенні всіх його проблем як службового, так і побутового характеру. Але в той же час, враховуючи специфіку та особливості діяльності військовослужбовця, до нього мають бути висунуті чіткі та безкомпромісні вимоги щодо виконання службових обов’язків, правил поведінки.

Основні вимоги принципу:

– добиватися того, щоб воїни усвідомлювали смисл вимог, які до них ставляться, розуміли їх доцільність, важливість і необхідність;

– вимоги військового керівника повинні виходити не з його особистих інтересів, а з інтересів держави, служби;

– вимогливість повинна носити конкретний характер. Не можна вимагати від підлеглого підвищити дисципліну взагалі, потрібно вказати, який недолік у своїй поведінці він повинен усунути;

– вимогливість командира має бути постійною. Тобто не від випадку до випадку, а щоденною. З цього приводу М.І. Драгомиров писав, що в того, хто буває вимогливим лише періодично або випадково, навіть невисокі вимоги викликають нарікання на суворість;

– вимогливість командира до воїнів повинна поєднуватися з вимогливістю до себе;

– вимогливість повинна розповсюджуватися на всіх військовослужбовців і на всі сторони їхньої діяльності й життя;

– вимогливість повинна бути несумісною з грубістю, образою або приниженням особистого достоїнства воїна;

– командир має володіти технікою висування вимог до підлеглих, де значне місце посідає чітке їх формулювання і додержання педагогічного такту;

– вимоги повинні бути адекватними завданням військової служби і можливостям воїнів, їх загальній та професійній підготовці. Йдеться про посильність вимог для воїнів.

– підвищення вимогливості повинне бути послідовним. Вимогливість має зростати в зв’язку з розвитком воїнів, набуттям ними необхідних знань, умінь та навичок, армійського досвіду;

– командир повинен постійно турбуватися про підлеглих. Своєчасне виявлення і задоволення матеріальних і духовних потреб особового складу, його запитів, норм постачання, негайне реагування на прохання, скарги, пропозиції підвищує дієвість вимог, які ставляться до поведінки і служби військовослужбовців.