Єдність, погодженість та спадкоємність у вихованні військовослужбовців.

Принцип передбачає координацію зусиль усіх суб’єктів виховного процесу щодо виховання особового складу, потребує, щоб усі посадові особи, причетні до виховання воїнів, діяли разом, висували їм єдині вимоги, допомагали один одному, доповнюючи й посилюючи педагогічний вплив, збереження всього доброго та позитивного, що було напрацьоване у виховній роботі як у змістовому, так і у процесуальному аспектах усіма категоріями та поколіннями військових вихователів.

Основні вимоги принципу:

– єдине та правильне розуміння і тлумачення військовими вихователями мети, завдань, змісту й принципів, методів і форм виховання особового складу, вимог, що ставляться до його поведінки;

– узгодженість усіх виховних впливів на військовослужбовців;

– координація виховних зусиль усіх посадових осіб підрозділу. Їх треба узгодити як за змістом, так і за часом та місцем здійснення, за методами та формами виховних впливів;

– залучення до виховання особового складу всіх посадових осіб підрозділу;

– використання для виховання військовослужбовців усіх інститутів держави: війська, владних структур (у тому числі й органів місцевого самоврядування), родини, громадських організацій тощо;

– підтримка командирами зв’язків з сім’ями військовослужбовців, що дозволяє мати більш повну інформацію про доармійське життя підлеглих, про їх ставлення до служби, їх наміри, проблеми тощо. Крім того, родину можна і потрібно вміло використовувати як авторитетний суб’єкт виховання воїнів;

– вміло спиратися на все позитивне, що було досягнуто в справі виховання військовослужбовців, продовжувати використовувати вдалі форми, методи й прийоми виховного впливу на підлеглих, позитивні традиції, що склалися в підрозділі;

– постійне звертання до кращого досвіду військових керівників у вихованні підлеглих та використання з нього усього передового, ефективного, що добре себе зарекомендувало;

– збереження та розвиток усього позитивного в сфері виховання воїнів при зміні командирів, їх заступників, офіцерів, сержантів, інших посадових осіб, активу підрозділу;

– передача молодим воїнам кращого досвіду воїнів старших призовів і тих, хто звільняється в запас.

Розглянуті принципи виховання військовослужбовців складають методологічну та організаційно-прикладну основу виховної діяльності військового керівника. Їх розуміння та базування на них сприяє формуванню педагогічної позиції та педагогічного мислення командира (начальника), грамотної та ефективної організації

виховної роботи в підпорядкованому йому підрозділі.

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

· Загальні висновки з теми заняття:

1. В Збройних Силах України склалася достатньо чітка й

обґрунтована система принципів виховання особового складу.

2. Кожен принцип виховання має свій конкретній зміст, що

виражається у вимогах і умовах його реалізації.

3. Знання принципів виховання воїнів, розуміння їх вимог

дозволяє військовому керівнику ефективно й оптимально організовувати виховну роботу з підлеглими.

· Постановка завдань на самостійну роботу:

1. Звернутися до навчально – методичного посібника Е. П. Дуба

«Основи військової педагогіки»(п. 3.2.).

2.Допрацювати свої записи в конспектах з теми заняття.

· Відповіді викладача на запитання студентів.

Лекцію розробив доцент кафедри № 801

працівник ЗСУ Кравченко І.В.

Лекція обговорена і схвалена на засіданні ПМК

Протокол № від „___” _________ 20 року