Тема 11. Аудит Приміток до фінансової звітності

Інформація, відображена у фінансовій звітності, має надавати користувачам можливість оцінювати реальні зміни фінансового стану підприємства за звітний період (квартал, рік). Крім передбачених форм фінансової звітності (ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал") підприємств має складати Примітки до фінансових звіті ф. № 5 (надалі — Примітки).

Інформацію, подану у фінансовій звітності, поділяють за місцем її подання на; інформацію у складі показників звітів; інформацію у Примітках до звітності.

При здійсненні аудиту слід пам'ятати, що фінансовий звіт має містити дату, станом на яку наведено його показники, або відображати період, який він охоплює. У разі якщо період, за який складено фінансовий звіт, відріз­няється від звітного періоду, то причини і наслідки цього мають розкриватися у Примітках до фінансової звітності.

Крім того, у фінансовій звітності має бути визначено валюту, в якій відо­бражено елементи звітності, та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприєм­ство має розкривати причини цього й методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності.

Інформацію, що підлягає розкриттю, слід наводити безпосередньо у фі­нансових звітах або у Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтування статей фінансових зві­тів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними по­ложеннями (стандартами).

Складання Приміток можна поділити на три основні етапи:

- Облікова політика підприємства;

- Інформація не представле­на у фінансових звітах, але обов'язкова за відпо­відними положеннями;

- Інформація, що відображає до­датковий аналіз звітності, пот­рібний для забезпечення її зрозумілості та достовірності.

Згідно з ПБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" підприємство повинне розкривати облікову політику шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності.

До переліку конкретних аспектів облікової політики, необхідних для пра­вильного розуміння фінансових звітів, слід віднести:

визнання доходів;

принципи консолідації фінансових звітів підприємств, включаючи дочірні підприємства та асоційовані компанії;

об'єднання компаній;

спільні підприємства;

визнання та амортизацію матеріальних і нематеріальних активів;

капіталізацію витрат на позики та інших витрат;

будівельні контракти;

інвестиційну власність;

оренду;

витрати на наукові дослідження та розробки;

запаси;

податки, включаючи відстрочені;

резерви;

витрати на виплати працівникам;

переведення та хеджування іноземної валюти;

визначення господарських і географічних сегментів та основу розподілу витрат між сегментами;

визначення грошових коштів і їх еквівалентів;

облік інфляції;

державні гранти.

Під час проведення перевірки слід пам'ятати, що всі конкретні положення облікової політики в Україні визначаються відповідними ПБО. Відповідно до наказу Мінфіну України від 29.11.2000 року за № 302 і зареєстрованому в Мін'юсті України від 11.12.2000 року за № 904/5125 пе­редбачено ведення типової форми фінансової звітності № 5 "Примітки до річної фінансової звітності".

Після перевірки правильності складання форм фінансово звітності необхідно перевірити порівнянність показників форм звітності. При цьому слід керуватися Методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства.