Події, що сталися після дати Балансу. Розкриття інформації у Примітках до фінансової звітності

На дотримання принцу повного висвітлення, у Примітках до фінансової звітності, крім всього, повинно надаватися інформація про події, які сталися після дати балансу і можуть суттєво вплинути на прийняття рішень, зміст і суму помилки та про діяльність підприємства за сегментами. Це дасть можливість точніше оцінити отриманні результати і виконати більш розширений аналіз впливу факторів (помилок, змін) на статті фінансової звітності та подальшого розвитку підприємства.

Дата балансу – дата, на яку складений Баланс підприємства. Балансовий період прийнято вважати квартал, рік. Зазвичай, складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), тобто станом на 01.04., 01.07., 01.10, 31.12.(01.01) поточного звітного року.

Згідно встановлених Кабінетом міністрів України термінів подання, річна фінансова звітність подається:

* до 20 лютого наступного звітного року – звичайними суб’єктами підприємницької діяльності;

* до 30 квітня наступного звітного року – публічними акціонерними товариствами, чиї акції вільно конвертуються на фондовому ринку та фінансово-кредитними установами, а також об’єднаними підприємств, які подають консолідовану (зведену) фінансову звітність.

Подія після дати балансу – подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

У Примітках до фінансової звітності ( Форма № 5) розкриваються наступна інформація про події, що сталося після дати Балансу:

* зміст подій та оцінку їх впливу на фінансовий результат;

* обґрунтування щодо неможливості здійснити таку оцінку.

Загалом за своєю структурною будовою форма №5 має п’ятнадцять розділів:

І. Нематеріальні активи;

ІІ. Основні засоби;

ІІІ. Капітальні інвестиції;

ІУ. Фінансові інвестиції;

У. Доходи і витрати;

УІ. Грошові кошти;

УІІ. Забезпечення і резерви;

УІІІ. Запаси;

ІХ. Дебіторська заборгованість;

Х. Нестачі і втрати від псування цінностей;

ХІ. Будівельні контракти;

ХІІ. Податок на прибуток;

ХІІІ. Використання амортизаційних відрахувань;

ХІУ. Біологічні активи;

ХУ. Фінансові результати від первісного визнання та реалізації сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів. (Враховуючи введення в дію з 2011р. П(С)БО 35 „Відстрочені податкові різниці”, слід очікувати додання до існуючих розділів –шістнадцятого розділу приміток. Це є думка авторів).

Як видно зі структури, у Примітках до фінансових звітах діяльність підприємства висвітлюється з різних сторін.

Згідно вимог П(С)БО 29 „Фінансова звітність за сегментами” в додатку до річної фінансової звітності , форми № 6 „Інформація за сегментами”, вимагається надання додаткової інформації про складові діяльності, а саме про його сегменти. З цією метою виділяються господарські (виробничі) та географічні сегменти.

Норми П(С)БО 29 застосовуються підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами, незалежно від форми власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків та бюджетних установ).

Для складання форми №6 використовується інформація, яка формується (накопичується) в бухгалтерському обліку за господарськими і географічними сегментами, що визначаються підприємством на основі його організаційної структури.

Сегмент визнається, якщо він відповідає більшості критеріїв визначення господарського сегменту, географічного виробничого сегменту або географічно збутового сегменту.

До основних принципів за якими визначаються звітними сегменти можна віднести: особливість технологічного процесу; політика після продажного обслуговування; умови доставки продукції (товарів); місце розташування головних ринків збуту продукції (товарів) та покупців; місце розташування виробництва продукції (товарів); діяльність, яка ведеться в окремо взятій області ( областях) України, в зарубіжних країнах (окремій зарубіжній країні) тощо.

Господарський або географічний сегмент визнається звітним (пріоритетним), якщо більша частина його доходу створюється від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям і одночасно показники його діяльності відповідають одному з наступних критеріїв:

* доход даного сегмента підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям за внутрішніми розрахунками підприємства становить не менш десяти відсотків сукупного доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішніми розрахунками по всіма сегментами певного виду (господарського або географічного);

* фінансовий результат даного сегмента складає не менш 10% сумового фінансового результату усіх сегментів певного виду (господарського або географічного). Якщо підприємство по обох сегментів у звітному періоді (році) має одночасно різні фінансові результати (прибутки та збитки), то звітним (пріоритетним) визнається сегмент, фінансові результати якого складає не менш 10% - більшої із двох абсолютних величин – підсумкового прибутку або підсумкового збитку усіх сегментів даного виду;

* балансова вартість активів даного сегмента складає не менш 10% сукупної балансової вартості всіх сегментів певного виду (господарського або географічного відповідно).

Дохід від операцій з зовнішніми покупцями (споживачами) всіх визначених звітних сегментів, інформація по яких наводиться в Додатку до річної фінансової звітності, повинен дорівнювати 75% загального доходу підприємства від операцій із зовнішніми споживачами. Якщо сукупний дохідвизнаних звітними сегментів менш такого рівня (75%), то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення вказаного рівня доходу, незалежно від того будуть вони чи ні відповідати потрібним критеріям (п.13. П(С)БО 29).

Визначення звітних сегментів в консолідованій фінансової звітності і розкриття інформації про звітні сегменти здійснюється на базі показників консолідованої фінансової звітності.

В примітках до річної фінансової звітності наводяться дані про суму доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям та суму доходів по внутрішньогосподарським розрахункам сегмента, який не визнаний звітним сегментом, якщо більша частина доходу такого сегменту сформована по внутрішньогосподарським розрахункам і, дохід цього сегмента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям дорівнює не менш 10% загального доходу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зовнішнім покупцям.