Загальне уявлення про обробку даних

Обробка даних психологічних досліджень – окремий розділ експериментальної психології, тісно пов'язаний з математичною статистикою і логікою. Обробка даних спрямована на вирішення наступних завдань:

· упорядкування отриманого матеріалу;

· виявлення та ліквідація помилок, недоліків, прогалин у відомостях;

· виявлення прихованих від безпосереднього сприйняття тенденцій, закономірностей та зв'язків;

· виявлення нових фактів, що не очікувалися і не були помічені в ході емпіричного процесу;

· з'ясування рівня достовірності, надійності та точності зібраних даних та отримання на їх базі науково обґрунтованих результатів.

Розрізняють кількісну та якісну обробку даних. Кількісна обробка – це робота з виміряними характеристиками досліджуваного об'єкта, його «об’єктивованими» властивостями. Якісна обробка є способом проникнення в сутність об’єкта шляхом виявлення його невимірних властивостей.

Кількісна обробка спрямована в основному на формальне, зовнішнє вивчення об'єкта, якісна переважно на змістовне, внутрішнє його вивчення. У кількісному дослідженні домінує аналітична складова пізнання, що відображена і в назвах кількісних методів обробки емпіричного матеріалу: кореляційний аналіз, факторний аналіз і т. п. Реалізується кількісна обробка за допомогою математико-статистичних методів.

У якісній обробці переважають синтетичні способи пізнання. Узагальнення проводиться на наступному етапі дослідницького процесу – інтерпретаційному. При якісній обробці даних головне полягає у відповідному представленні відомостей про досліджуване явище, що забезпечує подальше його теоретичне вивчення. Зазвичай результатом якісної обробки є інтегроване уявлення про безліч властивостей об'єкта або безлічі об'єктів у формі класифікацій та типологій. Якісна обробка значною мірою апелює до методів логіки.

Протиставлення один одному якісної та кількісної обробки досить умовне. Кількісний аналіз без подальшої якісної обробки безглуздий, так як сам по собі не призводить до збільшення знань, а якісне вивчення об'єкта без базових кількісних даних в науковому пізнанні неможливе. Без кількісних даних наукове пізнання – чисто умоглядна процедура.

Єдність кількісної та якісної обробки наочно представлено у багатьох методах обробки даних: факторному та таксономічному аналізі, шкалюванні, класифікації та ін. (факторний аналіз – статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник; таксономія – наука про принципи та способи класифікації й номенклатури складноорганізованих ієрархічних систем дійсності; шкалювання – спосіб ефективного розміщення об’єктів у просторі певної кількості ознак, який максимально зберігає відстані між цими об’єктами). Найбільш поширені такі прийоми кількісної обробки, як класифікація, типологізація, систематизація, періодизація, казуїстика (лат. casus – «випадок», «казус» – під цим терміном розуміють спритність в аргументах під час доказів сумнівних чи неправдивих ідей; крючкотворство).

Якісна обробка природним чином виливається в опис і пояснення досліджуваних явищ, що складає вже наступний рівень їхнього вивчення, що здійснюється на стадії інтерпретації результатів. Кількісна ж обробка повністю відноситься до етапу обробки даних.