Експертні методи господарських рішень та межі їх застосування.

Лекція 7. Неформалізовані методи розроблення господарських рішень.

1. Експертні методи господарських рішень та межі їх застосування.

2. Види експертних оцінок.

3. Сутність евристичного програмування та його різновиди.

4. Евристичні методи групової та індивідуальної роботи.

5. Ділові й організаційно-діяльнісні ігри.

6. Метод сценаріїв.

7. Сутність і види методу «дерево цілей».

Експертні методи господарських рішень та межі їх застосування.

Сутність методу експертних оцінок полягає в раціональній організації проведення експертами аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень та обробкою їх результатів. Узагальнена думка групи експертів приймається як розв'язання проблеми [22]. Виді­ляють індивідуальні та колективні методи експертної оцінки [5].

Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думок незалежних експертів-фахівців відповідного профілю. Найуживанішими серед них є такі методи формування прогнозу, як інтерв'ю та аналітичні експертні оцінки. Інтерв'ю у вигляді бесіди прогнозиста з експертом, у ході якої прогнозист, відповідно до заздалегідь розробленої програми, ставить перед експертом пи­тання щодо перспектив розвитку прогнозованого об'єкта. Успіх такої оцінки значною мірою залежить від здатності експерта, що дає інтерв'ю, експромтом робити висновки щодо різних питань. Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою етану й шляхів розвитку об'єкта прогнозу. Метод дає змогу екс­перта використовувати всю необхідну інформацію про об'єкт аналізу. Основні переваги індивідуальних методів полягають у можливості максимального використання індивідуальних здібнос­тей експерта й обмеженості психологічного тиску на окремого працівника. Головний недолік даних методів — це малопридатність для прогнозування загальних стратегій через обмеженість знань окремого фахівця-експерта про розвиток суміжних галузей.

Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на прин­ципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку об'єкта аналізу. В основі застосування цих методів лежить гіпотеза про наявність в експертів уміння з достатнім ступенем імо­вірності оцінити важливість і значення досліджуваної проблеми, перспективність розвитку визначеного напряму досліджень, час здійснення тієї чи іншої події, доцільність вибору одного з альтер­нативних шляхів розвитку об'єкта прогнозу тощо. На даний момент великого поширення набули експертні методи, засновані на роботі спеціальних комісій — обговорення групою експертів за «круглим столом» проблеми для узгодження думок та генерування єдиної дум­ки. Груповий підхід підвищує ймовірність вибору найбільш прави­льного рішення. Недолік полягає в тому, що група експертів у своїх судженнях керується в основному логікою компромісу.

Підготовка до проведення експертного опитування включає розробку анкет із низкою питань про об'єкт аналізу. Структурно-організаційні питання в анкеті мають бути логічно пов'язані з центральним завданням експертизи. Хоча форма та зміст питань визначаються специфікою об'єкта аналізу, можна встановити спільні вимоги до них: питання повинні бути сформульовані в за­гальноприйнятих термінах; їх формулювання має виключати будь-яку невизначеність; усі питання повинні логічно відповіда­ти структурі об'єкта аналізу та забезпечувати єдине тлумачення. За формою питання можуть бути відкритими, закритими, прями­ми, непрямими. Процедура проведення експертизи різна, однак можна виділити три основні етапи [5]:

1) експерти залучаються для уточнення моделі об'єкта прогнозу, формулювання питань, встановлення складу групи;

2) здійснюється безпосередня робота експертів над питаннями в анкетах;

3) після попередньої обробки результатів експерти консультуються щодо браку інформації, не­обхідної для остаточного формування оцінки.

Основні умови застосування колективних експертних мето­дів: до складу експертної комісії повинні входити загальновизна­ні фахівці у відповідній галузі розробки господарського рішення; рішення, прийняті членами експертної комісії, мають бути безу­мовними для учасників, що подають на оцінку свої варіанти рі­шень; галузі застосування експертних методів повинні давати учасникам переваги над іншими. Для здобуття якісного прогнозу до учасників експертизи ставиться ряд вимог, основними з яких є:

· високий рівень загальної ерудиції;

· глибокі спеціальні знання в оцінюваній галузі;

· здатність до адекватного відображення тенден­ції розвитку досліджуваного об'єкта;

· наявність психологічної настанови на майбутнє;

· наявність виробничого та (чи) дослідни­цького досвіду в розглядуваній галузі.

Для вибору найкращого рішення необхідні певні критерії ефек­тивності —- один, два чи більше, — що визначається керівником. Велика кількість критеріїв сприяє правильному вибору рішення, проте зростають витрати на його оцінку, тому що потрібно опла­чувати працю експертів, діставати необхідні для оцінки матеріа­ли та техніку. Якщо критеріїв багато, їх необхідно згрупувати на­вколо основного критерію формуванням пріоритетності коефі­цієнтів. Кожен критерій може мати кількісне чи якісне виражен­ня. До критеріїв для вибору рішення найчастіше включають: прибуток, час, продуктивність праці, витрати, використання на­явного устаткування та виробничих фондів, екологічну й техніч­ну безпеку, якість продукції. Усі критерії характеризуються пев­ними показниками та їхніми значеннями.