Рівні педагогічної майстерності.
| Рівні | Характеристика рівнів (за Р. Каркуффом) | Приклад |
| Найнижчий | На цьому різні компетенції:
| |
| Другий | У цьому випадку:
| |
| Третій | Цей рівень компетенції передбачає, що:
| |
| Четвертий | На цьому рівні компетенції:
|
Рівні оволодіння педагогічною майстерністю
| Рівні | Характеристика |
| Елементарний | На цьому рівні вихователь володіє лише окремий елементами професійної діяльності (це рівень студентів прослухали теоретичні курси педагогічних дисциплін, aлe мають практичних умінь і навичок педагогічної діяльності). |
| Базовий | На цьому рівні педагог володіє основами педагогічної майстерності (такий рівень властивий випускникам педагогічних вищих навчальних закладів, педагогам у роки самостійної професійної діяльності) |
| Досконалий | Цей рівень мають учителі, в яких є достатній для практичної професійно-педагогічної діяльності. Їх відзначає чітка спрямованість дій, висока якість та ефективні роботи |
| Творчий | Вихователь, який оволодів основами педагогічної майстерності на цьому рівні, характеризує ініціативність, творчість у професійній діяльності, оригінальність, педагогічна доцільність у виборі методів, прийомів, засобів в способів педагогічної взаємодії та виховного впливу |
| Об'єктивність | Відповідно до вимог цього принципу вчитель має підходити до оцінювання педагогічних проблем, фактів, подій неупереджено, долаючи схильність розглядати події з позиції власних інтересів |
| Критеріальність | Цей принцип творчого мислення передбачає наявність чітких критеріїв, які дають змогу педагогу обґрунтувати наукові підходи у дослідженні педагогічної дійсності |
| Системність | Творчо мислячий вчитель, досліджуючи педагогічну проблему як систему взаємодії суб'єктів педагогічного процесу, прагне з'ясувати сутнісні зв'язки між окремими її підструктурами, компонентами, елементами тощо |
| Різнобічність | Мислення вчителя має бути різноплановим, зорієнтованим на розгляд різних аспектів проблеми, педагогічної ситуації чи факту, врахування вікових особливостей учнів, специфіки класу і т. ін. |
| Комплексність | У процесі навчальної діяльності вчитель має використовувати знання учнів з інших дисциплін (природи, читання, математики та ін.). Реалізація міжпредметних зв'язків за умови комплексного підходу забезпечує формування цілісної системи знань, умінь і навичок учнів у процесі вивчення багатьох понять. |
| Інтегративність | Вчитель будує інтегративні моделі, структурно-логічні схеми, розглядає проблему загалом |
| Активність | Вчитель повинен постійно проявляти ініціативу в дослідженні педагогічних явищ, передбачати розвиток ситуації, впливати на хід педагогічного процесу, активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів тощо |
| Узагальненість | Відповідно до вимог цього принципу вчитель, спостерігаючи й описуючи педагогічні факти, події, явища, використовує узагальнення, спирається на загальні теорії (пізнання), концепції, закономірності |
| Домінантність | Дотримання цього принципу передбачає спрямованість мислення на виокремлення головного, вивчення провідних ідей, визначення сукупності найістотніших ознак |
| Конкретність | Цей принцип дає змогу вчителю перевірити узагальнені міркування на конкретних прикладах, явищах, фактах |
| Гнучкість | Вчитель долає педагогічний консерватизм, використовуючи набуті знання зі зміною умов |
| Логічність | Передбачає впорядкованість мислення в певній логічній послідовності та взаємозв'язку |
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 1576;