Основні методи оцінки стратегічного потенціалу підприємства

Оцінка стратегічного потенціалу підприємства є важливим елементом обґрунтування багатьох керівних рішень. Оцінка стратегічного потенціалу підприємства - це визначення його величини в кількісному вираженні.

В умовах становлення ринкових відносин метою оцінки є забезпечення конкурентоспроможності підприємства.

Оцінці може підлягати загальна величина потенціалу або його активна частина. При цьому оцінка потенціалу може бути інтервальною величиною (наприклад, річною) або сумарною за період, який дорівнює середньому циклу відтворення стратегічного потенціалу.

Знання величини потенціалу дозволяє:

- оцінити ступінь залучення ресурсів підприємства в господарський оборот шляхом порівняння наявних оцінок активної його частини та повного потенціалу підприємства;

- оцінити ступінь використання потенціалу шляхом зіставлення показників реалізації потенціалу і величини його оцінки;

- оцінити ефективність інвестицій у формування та розвиток потенціалу шляхом порівняння його оцінки із загальним обсягом ресурсів.

Знання цієї інформації дає необхідні відомості для складання подальших планів побудови прогнозів і прийняття ефективних управлінських рішень для досягнення цілей у тих або інших напрямках діяльності підприємства.

Для побудови прогнозів, складання планів, прийняття ефективних рішень необхідно мати об'єктивну інформацію про можливості підприємства в досягненні певних цілей в тих або інших напрямках діяльності.

Найбільш важливим є проведення сукупної, інтегральної оцінки, яка би включала всі можливості та враховувала всі обмеження оцінки стратегічного потенціалу підприємства.

Величина стратегічного потенціалу організації будівельного комплексу уявляє собою максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг при даній кількості наявних ресурсів в умовах, що забезпечують найбільш повне їхнє використання за часом і продуктивністю.

Для визначення можливостей організації користуються основними методами оцінки стратегічного потенціалу підприємства. Основні методи оцінки стратегічного потенціалу підприємства - це методи визначення його величини в кількісному вираженні, для чого застосовуються експертний метод, бальний метод, рейтинговий порівняльний аналіз, факторний аналіз, економіко-математичне моделювання, імітаційне моделювання .

Експертний метод діагностики, як правило, застосовується для оцінки соціального потенціалу. Соціальний потенціал - це витрати по забезпеченню соціальних потреб людини, до яких відносяться витрати на медичне обслуговування, культурні заходи, організацію відпочинку, різні соціальні блага (допомоги, матеріальна допомога і т.п.).

Бальний метод використовується переважно при визначенні рівня стратегічного і кадрового потенціалів.

Кадровий потенціал виміряється величиною забезпечення такого рівня життєдіяльності та освіти працівників, що необхідний для досягнення певної продуктивності праці. При використанні бального методу оцінюється рівень необхідного споживання різних матеріальних благ. На основі цього методу може бути умовно визначена вартість персоналу та необхідні витрати на підвищення його загальноосвітнього, наукового і професійного рівнів.

Рейтинговий порівняльний аналіз найбільш ефективний при комплексній оцінці фінансово-господарської діяльності підприємства.

Факторний аналіз доцільний при вимірі виробничого потенціалу. Виділення основних матеріальних, трудових і вартісних факторів (трудомісткість, матеріалоємність, фондоємність, капіталоємність).

Економіко - математичне моделювання доцільно застосовувати при оцінці науково-технічного потенціалу підприємства, тобто сукупної можливості підприємства по випуску нової продукції, впровадженню досягнень науки і техніки, прогресивних технологій. Використання імітаційних моделей дозволяє розробити сценарії реалізації інноваційних стратегій з урахуванням наявних ресурсів.

Економіко - математичне моделювання використовується також при діагностиці оптимальності плану випуску виробів, при максимізації прибутку і обсягу реалізації, при мінімізації витрат на одиницю виробленої продукції (робіт, послуг) та ін.

Імітаційне моделювання використовується для діагностики потенціалу підприємства на основі спеціальних комп'ютерних програм.

Форма діагностики потенціалу підприємства залежить від його організаційної структури, галузевої специфіки та інших факторів. Звичайно діагностика потенціалу підприємства проводиться у двох формах:

• комплексне дослідження;

• поетапне (по елементне) дослідження.

При використанні комплексної форми діагностики одночасно досліджуються всі можливості підприємства, тобто аналізується сукупна здатність підприємства забезпечити певний рівень виробництва будівельної продукції (робіт, послуг).

При виборі поетапної форми діагностики потенціалу підприємства будівельного комплексу акцент робиться на головні критерії, що в сукупності визначають здатність підприємства вирішувати основні завдання. В цьому випадку актуальною постає проблема відбору головних критеріїв, що забезпечують системний підхід до структурування потенціалу підприємства.

Вибір форми діагностики потенціалу підприємства залежить від його цілей. Якщо є мета системного аналізу можливостей підприємства, то, як правило, вибирається комплексна форма діагностики.