Сутність стратегічного управління організацією будівельного комплексу

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ

(МОДУЛЬ: «СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ»)»

Макіївка – 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ

(МОДУЛЬ: «СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ»)»

напрям підготовки 0306 «Менеджмент»

спеціальність 6.030601 «Менеджмент організацій»

(для студентів денної та заочної форм навчання)

Розроблено: доц. Жеребйов Я.І.

Затверджено: на засіданні кафедри МО

протокол № 1 від 27.08.2013р.

Зав. кафедри МО___________ Іванов М.Ф.

Макіївка – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ СУ-ЗМ-1 «Загальні поняття про стратегічне управління підприємством»

Змістовий модуль СУ-ЗМ-1-1 «Концептуальні засади теорії стратегічного управління підприємством»

1.1 Сутність стратегічного управління організацією будівельного комплексу

1.2 П’ять задач стратегічного управління…………………………………

1.3 Характеристика процесу стратегічного управління…………………

1.4 Особливості стратегічного управління……………………….…

Висновки по СУ-ЗМ-1-1……………………………………………….……

Контрольні питання по СУ-ЗМ-1-1…………………………

Змістовий модуль СУ-ЗМ-1-2 «Рівні стратегічних рішень та типологія стратегій підприємства»

2.1 Стратегічне передбачення та рівні розробки стратегічних рішень.

2.2 Корпоративна стратегія підприємства будівельного комплексу.

2.3 Ділова стратегія будівельної організації.

2.4 Функціональні стратегії організації будівельного комплексу.

2.5 Операційний рівень стратегічних рішень.

2.6 Маркетингова стратегія підприємства

Висновки по СУ-ЗМ-1-2……………………………………………….……

Контрольні питання по СУ-ЗМ-1-2…………………………

Змістовий модуль СУ-ЗМ-1-3 «Етапи стратегічного управління та особливості формування стратегії підприємства»

3.1 Сутність та необхідність розподілу на етапи процесу стратегічного управління діяльністю підприємства будівельного комплексу

3.2 Етапи процесу стратегічного управління

3.3Розробка стратегічних напрямків

Висновки по СУ-ЗМ-1-3……………………………………………….……

Контрольні питання по СУ-ЗМ-1-3…………………………

Змістовий модуль СУ-ЗМ-1-4 «Стратегічне планування діяльності організації будівельного комплексу»…………………………………………

4.1 Поняття мети, пріоритету, цінності

4.2 Управлінські рішення щодо вибору місії організації

4.3 Методи оцінки ступеня досягнення мети

Висновки по СУ-ЗМ-1-4……………………………………………….……

Контрольні питання по СУ-ЗМ-1-4…………………………

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ СУ-ЗМ-2 «Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації»

Змістовий модуль СУ-ЗМ-2-1 «Стратегічний аналіз зовнішнього середовища організацій будівельного комплексу»

5.1 Поняття стратегічного аналізу

5.2Основи стратегічного аналізу діяльності підприємства будівельного комплексу

5.3 Аналіз головних економічних характеристик галузі

5.4 Методи стратегічного аналізу діяльності організації будівельного комплексу

5.5 Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації

5.6 Інформаційна база стратегічного аналізу будівельного підприємства

Змістовий модуль СУ-ЗМ-2-2 «Стратегічний потенціал підприємства будівельного комплексу та формування його конкурентних переваг»

6.1 Концепція стратегічного потенціалу підприємства

6.2 Оцінка конкурентоспроможності потенціалу організації будівельного комплексу

6.3 Основні методи оцінки стратегічного потенціалу підприємства

6.4 Стратегічний потенціал будівельного комплексу регіону

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ СУ-ЗМ-3 «Види стратегічного управління організаціями будівельного комплексу»

Змістовий модуль СУ-ЗМ-3-1 «Системи управління організацією будівельного комплексу»

7.1 Нестабільність зовнішнього середовища і види стратегічного управління підприємством будівельного комплексу

7.2Довгострокове планування

7.3Стратегічне планування

7.4 Управління шляхом вибору стратегічних позицій організації будівельного комплексу

7.5 Управління шляхом ранжирування стратегічних задач підприємства будівельного комплексу

7.6 Управління з урахуванням слабких сигналів

7.7 Управління в умовах стратегічних несподіванок

Змістовий модуль СУ-ЗМ-3-2 «Портфельні стратегії та управління стратегічною позицією організації будівельного комплексу»

8.1 Стратегічні зони господарювання і стратегічні господарські центри

8.2 Виділення стратегічних зон господарювання

8.3 Вибір позиції в конкуренції

8.4 Оцінка привабливості стратегічної зони господарювання

Змістовий модуль СУ-ЗМ-3-3 «Матричні методи формування стратегії організації будівельного комплексу»

9.1 П’ять загальних стратегій конкуренції підприємств будівельного комплексу

9.2Стратегії низьких витрат

9.3Стратегії диференціювання продукції підприємств будівельного комплексу

9.4 Стратегія оптимальних витрат

9.5 Сфокусировані стратегії низьких витрат і диференціювання

9.6Основи вибору стратегії конкуренції організації будівельного комплексу

8.7 Стратегія впровадження нововведень в процес виробничо-господарської діяльності організацій будівельного комплексу

9.8 Стратегія негайного реагування на потреби ринку попиту на будівельну продукцію

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ СУ-ЗМ-4 «Виконання стратегій організації будкомплексу»

Змістовий модуль СУ-ЗМ-4-1 «Генерування та умови реалізації стратегії діяльності організації»

10.1 Задачі стадії виконання стратегії.

10.2 Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін.

10.3 Організаційна культура як об'єкт стратегічних змін.

10.4 Стратегічні зміни в організації.

Змістовий модуль СУ-ЗМ-4-2 «Стратегічний контроль в процесі стратегічних перетворень організації будівельного комплексу»

11.1Сутність стратегічного контролю виконання стратегії

11.2Мета, завдання та види стратегічного контролю за виконанням стратегії підприємства будівельного комплексу

11.3 Здійснення стратегічного контролю.

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Значення стратегічного поводження, що дозволяє фірмі виживати в конкурентній боротьбі в довгостроковій перспективі, різко зросло в останні десятиліття. Усі компанії в умовах жорсткої конкуренції, ситуації, що швидко міняється, повинні не тільки зосереджувати увагу на внутрішньому стані справ у компанії, але і виробляти стратегію довгострокового виживання, що дозволяла б їм поспівати за змінами, що відбуваються в їхньому оточенні. У минулому багато фірм могли успішно функціонувати, звертаючи увагу в основному на щоденну роботу, на внутрішні проблеми, зв'язані з підвищенням ефективності використання ресурсів у поточній діяльності. Зараз же, хоча і не знімається задача раціонального використання потенціалу в поточній діяльності, винятково важливим стає здійснення такого керування, що забезпечує адаптацію фірми до швидко мінливого навколишнього середовища.

Якщо раніш вважалося, що великий має кращі шанси перемогти в конкуренції в порівнянні з маленьким, то тепер усе більш ясним стає факт, що переваги в конкурентній боротьбі одержує більш швидкий. Прискорення змін у навколишнім середовищі, поява нових запитів і зміна позиції споживача, зростання конкуренції за ресурси, інтернаціоналізація бізнесу, поява нових, найчастіше зовсім несподіваних можливостей для здійснення бізнесу, розвиток інформаційних мереж, що роблять можливим блискавичне поширення й одержання інформації, широка доступність сучасних технологій, зміна ролі людських ресурсів, а також ряд інших факторів привели до різкого зростання значення стратегічного менеджменту.

Практика бізнесу показала, що не існує стратегії, єдиної для всіх компаній, як і не існує єдиного універсального стратегічного керування. Кожна фірма унікальна у своєму роді, і процес вироблення стратегії для кожної фірми унікальний, тому що він залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поводження конкурентів, характеристик виробленого нею товару або послуг, що робляться нею, стану економіки, культурного середовища і ще багато чого іншого. У той же час є ряд основних моментів, що дозволяють говорити про деякі узагальнені принципи здійснення стратегічного менеджменту. Звичайно, завжди варто пам'ятати, що стратегічний менеджмент – це, у першу чергу, продукт творчості вищого керівництва, але в той же час можна говорити і про якусь теорію стратегічного менеджменту, знання якої дозволяє більш ефективно здійснювати керування організацією.

Заліковий модуль СУ-ЗМ-1 «Загальні поняття про стратегічне управління підприємством»

Змістовий модуль СУ-ЗМ-1-1 «Концептуальні засади теорії стратегічного управління підприємством»

План

1.1 Сутність стратегічного управління організацією будівельного комплексу

1.2 П’ять задач стратегічного управління

1.3 Характеристика процесу стратегічного управління

1.4 Особливості стратегічного управління

Сутність стратегічного управління організацією будівельного комплексу

Термін «стратегічне управління» був введений у побут на стику 60-70-х рр. ХХ сторіччя для того, щоб позначити різницю між поточним управлінням на рівні виробництва і управлінням, здійснюваним на вищому рівні [1]. Необхідність фіксації такого розходження була викликана в першу чергу змінами в умовах ведення бізнесу. Ведучою ідеєю, що відбиває сутність переходу від оперативного управління до стратегічного, з’явилася ідея необхідності переносу центра уваги вищого керівництва на оточення для того, щоб відповідним чином і вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в ньому.

Можна вказати на декілька конструктивних визначень, що були запропоновані авторитетними розроблювачами теорії стратегічного управління. Шендел і Хаттен розглядали його як «процес визначення і (встановлення) зв’язку організації з її оточенням, що складається в реалізації обраних цілей і в спробах досягти бажаного стану взаємин з оточенням за допомогою розподілу ресурсів, що дозволяє ефективно і результативно діяти організації і її підрозділам». По Хіггенсу, «стратегічне управління – це процес управління з метою здійснення місії організації за допомогою управління взаємодією організації з її оточенням». Пірс і Робінсон визначають стратегічне управління «як набір рішень і дій по формулюванню і виконанню стратегій, розроблених для того, щоб досягти мети організації». Існує ще цілий ряд визначень, що роблять наголос на ті або інші аспекти та особливості стратегічного управління або ж на його відмінності від «звичайного» управління.

В післявоєнні роки управління фірмами практично кожне десятиліття перетерплювало істотні зміни. Змінювалися умови ведення бізнесу, і перед фірмами вставала задача по-новому вирішувати питання досягнення цілей, по-новому підходити до пошуку засобів виживання в конкурентній боротьбі. І щораз поняття стратегічності управління фірмою знаходило особливий зміст, часто діаметрально протилежний тому, що вкладався в нього раніше.

Стратегічність управління 50-60-х рр. ХХ сторіччя - це довгострокове планування виробництва продукції та освоєння ринків. Приблизно в цей час довгострокові плани потрапили в центр уваги при виробленні стратегічного поводження організації.

В 70-ті рр. минулого століття істотно змінився зміст стратегічного вибору. Це вже не фіксація планів виробництва на довгострокову перспективу, а вибір, що стосується того, в якому бізнесі знаходитися, рішення з приводу того, що робити з тим бізнесом, що був успішний, але може втратити свою привабливість внаслідок зміни споживчих пріоритетів.

В 80-ті рр. минулого століття динамізм зовнішнього середовища настільки ускладнив задачу своєчасної адаптації до тих змін, що відбуваються у всіх сферах громадського життя, що створення потенціалу зміни, здатності фірми належним образом відповідати на виклик з боку оточення стало центром стратегічності поводження фірми. Спочатку стратегічне виконання, а потім стратегічне управління остаточно звели розуміння стратегічного поводження фірми до такого управління організацією, при якому основою стратегічних рішень стає вибір щодо поводження фірми в сучасний момент, що при цьому одночасно розглядається і як початок майбутнього [2]. Таким чином, рішення визначається виникаючими обставинами, але в той же час воно має на увазі, що його виконання повинне не тільки дати відповідь на виклик з боку оточення, але і забезпечити можливість подальшої успішної реакції на зміни, що відбудуться в середовищі.

Для того, щоб надати розгорнуте визначення стратегічного управління, порівняємо це управління з переважно оперативним (назвемо його звичайним управлінням), в основному, що практикувалися в бізнесі понад 30 років тому. Порівняння проведемо по ключових характеристиках управління організацією (див. табл. 1.1).

Узагальнюючи розглянуті особливості стратегічного управління і приведені визначення, будемо розуміти стратегічне управління організацією будівельного комплексу в такий спосіб.

Стратегічне управління організацією будівельного комплексу – це таке управління організацією, що спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити замовників (споживачів), гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і що дозволяють домагатися конкурентних переваг, що в сукупності дає можливість організації виживати в довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому власних цілей.

В даний час стратегічне управління є найважливішим чинником успішного виживання в ринкових умовах, що ускладнюються, але проте постійно можна спостерігати в діях організацій відсутність стратегічності, що і призводить їх найчастіше до поразки в конкурентній боротьбі. Відсутність стратегічного управління виявляється насамперед у наступних двох формах.

По-перше, організації планують свою діяльність виходячи з того, що оточення або взагалі не буде мінятися, або ж у ньому не буде відбуватися якісних змін. Спроби скласти довгострокові плани, у яких пропонується, що і коли робити в досить тривалій перспективі, або ж спроби знайти у вихідний період рішення на багато років уперед, бажання будувати «на століття» або здобувати «на довгі роки» – усе це ознаки нестратегічного управління. Бачення довгострокової перспективи – дуже важлива складового стратегічного управління, однак це ні в якій мірі не означає екстраполяції існуючої практики й існуючого стану оточення на багато років уперед.

Стратегічне управління організацією будівельного комплексу в кожен даний момент фіксує, що організація повинна робити в сьогоденні, щоб досягти поставлених цілей у майбутньому, виходячи при цьому з того, що оточення буде змінюватися та умови життя організації будуть змінюватися теж. При стратегічному управлінні як би здійснюється погляд з майбутнього в сьогодення, визначаються і здійснюються дії організації в даний час, що забезпечують їй визначене майбутнє, а не виробляється план або опис того, що організація повинна буде робити в майбутньому. На противагу при нестратегічному управлінні складається план конкретних дій як у сьогоденні, так і в майбутньому, що апріорі базується на тому, що чітко відомо кінцевий стан і що оточення фактично не буде змінюватися.

По-друге, при нестратегічному управлінні вироблення програми дій починається з аналізу внутрішніх можливостей і ресурсів організації. При такому підході дуже часто виявляється, що організація не в змозі досягти своє цілей, тому що їхнє досягнення принципово залежить від можливостей, бажань і потреб клієнтів, а також від поводження конкурентів. Все, що може організація визначити на основі аналізу своїх внутрішніх можливостей – це яку кількість продукту вона може виробити і які витрати при цьому вона може понести. Те ж, яку кількість буде куплено і за якою ціною, визначить ринок. Тому починати планувати діяльність організації з аналізу внутрішніх ресурсів і можливостей раціонально використовувати ці ресурси означає цілком йти врозріз із принципами стратегічного управління підприємством будівельного комплексу.

Таблиця 1.1

Порівняння оперативного і стратегічного управління [1]

В загальному значенні стратегія організації будівельного комплексу – це план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення потреб замовників (споживачів) і досягнення поставлених цілей. Керуючі (менеджери) розробляють стратегії, щоб визначити в якому напрямку буде розвиватися організація і приймати обґрунтовані рішення при виборі способу дії. Вибір менеджерами конкретної стратегії означає, що з усіх можливих шляхів розвитку і способів дії, що відкриваються перед підприємством, вирішено вибрати один напрямок, у якому воно буде розвиватися. Без стратегії в менеджера немає продуманого плану дій, немає путівника у світі бізнесу, немає єдиної програми досягнення бажаних результатів.

План управління фірмою будівельного комплексу охоплює всі основні функції і підрозділи: постачання, виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, наукові дослідження і розробки. Зробити стратегічний вибір - це означає зв’язати бізнес-рішення і конкурентоздатні дії, зібрані по всьому підприємству, в єдиний вузол.

Розробка стратегії є однієї з основних функцій менеджменту.

Саме на плечі менеджера лягає відповідальність за підготовку стратегії підприємства до непередбачено жорстких умов шляхом розробки стратегічного захисту і бізнес-підходів для подолання неприємностей. В остаточному підсумку основа гарної стратегії підприємства будівельного комплексу полягає в занятті на ринку сильної позиції і побудові такої організації, що могла б успішно працювати, незважаючи на непередбачені обставини, могутню конкуренцію і внутрішні проблеми.