Оскарження рішень третейських судів

Зазвичай прийняте і проголошене рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Водночас, законодавець встановив випадки, коли рішення третейського суду може бути оскаржено сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Так, рішення третейського суду, прийняте у справах щодо спорів, які виникли з господарських правовідносин, оскаржуються до місцевого господарського суду, відповідно, процесуальний порядок оскарження рішення третейського суду, як і видача виконавчого документа на примусове виконання такого рішення, врегульовані розділом XIVі ГПК від 6 листопада 1991 р.

У разі оспорення рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, компетентними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди за місцезнаходженням арбітражу. Оспорення сторонами таких рішень до суду здійснюється відповідно до міжнародного договору України та/або Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Компетентним судом щодо оскарження рішень всіх інших третейських судів, прийнятих за результатом розгляду спорів, які виникають з цивільних правовідносин, є місцевий загальний суд у порядку цивільного судочинства (ст. 2 Закону № 1701-IV, ч. 4 ст. 15 ЦПК).

Процесуальному порядку оскарження рішень третейських судів присвячена гл. 1 розд. VIIі ЦПК.

Засобом порушення провадження з оскарження рішення третейського суду є заява про скасування рішення третейського суду, яка подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом.

Відповідна заява має бути подана протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом у разі її подання сторонами, третіми особами, а якщо до суду звертаються особи, які не брали участі у справі, але третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після спливу зазначеного строку, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для поновлення строку за заявою особи, яка її подала.

Заява про скасування рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її представником.

Згідно із ст. 3892 ЦП К у заяві мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, а також ім'я (найменування) її представника у разі подання заяви представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; 4) найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення; 5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення; 6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується; 7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського суду; 8) зміст вимоги особи, яка подає заяву; 9) перелік документів та інших матеріалів, що долаються до заяви; 10) інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку, факсів, адреса електронної пошти сторін і третейського суду тощо).

Також до заяви про скасування рішення третейського суду долаються: 1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія (копія рішення постійно діючого третейського суду завіряється головою останнього, копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору - нотаріально); 2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; 3) документи, які подані в обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду; 4) документ, що підтверджує сплату судового збору; 5) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника; 6) копії заяви про скасування рішення третейського суду і доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду.

Якщо заява про скасування рішення третейського суду не відповідає вимогам щодо її форми і змісту, а також у разі несплати суми судового збору суддя ухвалою повертає її особі, яка її подала, чи залишає відповідну заяву без руху в порядку, встановленому ст. 121 ЦПК.

Крім того, з'ясувавши, що: подана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункти 1,3,5 ч. 2 ст. 122 ЦПК), - суддя постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Аналогічну ухвалу суддя постановляє і у разі коли рішення третейського суду оскаржено з підстав, не передбачених законом, а саме зазначених у ст. 51 Закону № 1701-1V.

Отримавши належним чином оформлену заяву про скасування рішення третейського суду і перевіривши законність підстав її подання, суд відкриває провадження у справі і розпочинає підготовку справи до розгляду. Зокрема, суд до початку розгляду справи за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду може витребувати матеріали справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується, а також докази у порядку, встановленому ЦПК. У разі витребування справи третейського розгляду вона має бути направлена до суду протягом п'яти днів з дня надходження такої вимоги (ст. 3893 ЦПК).

Справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом одного місяця з дня надходження до суду відповідної заяви за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з особливостями, встановленими гл. 1 розд. VII' ЦПК.

Про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які беруть участь у справі, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Уся діяльність суду при розгляді справи в судовому засіданні спрямована на встановлення наявності чи відсутності підстав для скасування рішення третейського суду. Якщо при розгляді справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені ст. 3895 ЦПК, суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду.

За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду суд постановляє ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду виключно з підстав, визначених ч. 2 ст. 3895 ЦПК, а саме: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. В останньому випадку скасувати можна лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону, зокрема визначеним у статтях 16-19 Закону № 1701-IV; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду. Але якщо: рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання судом недійсною третейської угоди; рішення прийнято щодо спору, не передбаченого третейською угодою; рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди; рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах (ст. 51 Закону № 1701-ІУ).

У всіх інших випадках суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін.

Зазначені ухвали постановляються судом за правилами, встановленими ЦПК для ухвалення рішення. У них зазначаються: 1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття; 2) найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення; 3) ім'я (найменування) сторін третейського спору; 4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково (ст. 389е ЦПК).

Ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у порядку, визначеному ЦПК для оскарження рішення суду першої інстанції.

Після розгляду судом заяви про скасування рішення третейського суду справа підлягає поверненню до третейського суду, якщо суд витребував справу з третейського суду.

Щодо оспорення рішення міжнародного комерційного арбітражу, то воно може бути скасовано судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором України та/або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" № 4002-ХІІ. Арбітражне рішення може бути скасоване лише у разі коли сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін; або суд визначив, що об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України; за інших підстав, визначених ст. 34 Закону № 4002-ХІІ.