Макет проекту організації обліку необоротних активів

 

Складова частина проекту Зміст складової частини проекту
Загальні положення Нормативні документи з обліку необоротних активів. Класифікація необоротних активів. Вибір одиниці обліку основних засобів. Методика розробки інвентарних номерів. Методика оцінки необоротних активів.
Документування операцій з руху необоротних активів Розробка порядку приймання об'єктів до складу необоротних активів; приймання відремонтованих, реконструйованих об'єктів; списання об'єктів зі складу необоротних активів. Вибір документів для обліку руху необоротних активів. Складання робочих інструкцій по заповненню документів і розробка графіків документообігу
Облік наявності необоротних активів Організація обліку об'єктів в інвентарних картках. Організація інвентарних описів. Організація інвентарних списків основних засобів. Організація складання Журналу 4 та відомостей 4.1; 4.3.
Облік зносу (амортизації) необоротних ак­тивів Методика і техніка нарахування амортизації необо­ротних активів за-їх групами; вибір регістрів обліку амортизації
Організація пра­ці персоналу з обліку необорот­них активів Розробка положення про відділ, посадових інструк­цій, структурного та індивідуальних графіків обліко­вих робіт

 

Організація обліку основних засобів базується на методоло­гічних і методичних засадах нормативних документів, зокрема, П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Вони визначають методику і порядок формування в бухгал­терському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необо­ротні матеріальні активи, нематеріальні активи, а також розкрит­тя інформації про них у фінансовій звітності.

Виходячи з вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» бухгалтерія разом з працівниками технічних служб повинна правильно вста­новити і оформити класифікаційні ознаки кожного об'єкту основ­них засобів, яким може бути:

1) конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

2) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

3) відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних пред­метів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може ви­конувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Так, об'єктом обліку силових машин і обладнання, робочих ма­шин і обладнання є машина (верстат) з фундаментом, усіма при­стосуваннями, що входять до її складу, приладами, пристроями й індивідуальною огорожею. Об'єктом обліку транспортних засобів є кожний автомобіль, включаючи запасні колеса з камерою та по­кришками і набір інструментів до кожного автомобіля. Об'єктом обліку вимірювальних та регулювальних пристроїв, інструментів, пристроїв та інвентарю є кожний предмет, що має самостійне зна­чення і не Є складовою іншого інвентарного об'єкта. Інвентарним об'єктом обліку є кожна окрема споруда (міст разом з опорами та фермами; естакада з під'їздами та підходами до неї). Єдиним ін­вентарним об'єктом обліку є комп'ютер, до складу якого входять усі предмети, що забезпечують його функціонування (монітор, системний блок, клавіатура, мишка, принтер). Будинки та інші споруди обліковуються як самостійні об'єкти основних засобів ра­зом із усіма комунікаціями, необхідними для їх експлуатації (сис­темою опалювання, включаючи котельну установку, розташовану у приміщенні; внутрішнього мережею водопостачання та водовідведення; мережею газопроводу з усіма пристроями; внутріш­ньою мережею електропроводки з усією освітлювальною армату­рою; внутрішньою телефонною та сигналізаційною мережами та вентиляційними пристроями, підйомниками (ліфтами). Колена з частин складного об'єкта, які мають різний строк: корисного вико­ристання (експлуатації), може визнаватись самостійним об'єктом обліку. Внутрішня телефонна та комп'ютерні мережі, системи без­пеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об'єкт основних засобів.

Класифікація основних фондів є складовою державної систе­ми класифікації та кодування техніко-економічної і соціальної інформації. її застосування забезпечує організацію обліку та звіт­ності в частині основних засобів; реалізацію комплексу облікових функцій з державної статистики основних засобів та здійснення міжнародних зіставлень за структурою і станом основних фондів; визначення норм амортизації за групами основних засобів та від­несення сум амортизації на витрати виробництва; визначення по­хідних економічних показників (фондоємність, фондоозброєність, фондовіддача), а також нормативів проведення ремонтів основних засобів.

Класифікатор основних засобів кожне підприємство розробляє самостійно. Він запроваджується наказом керівника. Одночас­но призначають посадових осіб, відповідальних за його ведення і правильне застосування. Для розробки класифікатора основних засобів можна вибрати один з двох способів. Державний класифі­катор України [9] побудовано за ієрархічним методом класифікації основних засобів із використанням послідовної системи кодуван­ня. Кожна позиція у КОФ містить шестизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань, що позначаються відповідною кількістю цифр (рис. 7.2).

Перелік інвентарних номерівосновних засобів, розроблений згідно Державного класифікатора наведено у табл. 7.2.

Таблиця 7.2








Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 863;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.