Застосування аналізу ЕЕГ для прогнозування епілептичних нападів

Епілепсія – це хвороба, яка виникає в результаті надмірної патологічної електричної активності окремих частин головного мозку, що приводить до періодичних судомних нападів. Епілепсія є одним з найбільш розповсюджених неврологічних захворювань в світі, на яке страждає приблизно 1% населення планети будь-якого віку. Специфікою захворювання є періодичність нападів на фоні загального благополуччя та відсутності клінічних симптомів, неможливість для лікаря в більшості випадків безпосередньо бачити напад, а також, амнезія, яка супроводжує напад та ускладнює, а в ряді випадків і унеможливлює проведення діагностики без допомоги електроенцефалографії. Саме тому при епілепсії електроенцефалографічне дослідження має особливо велике діагностичне значення.

Основним способом лікування епілепсії сьогодні є медикаментозне лікування. При такому методі лікування пацієнтам необхідно протягом тривалого часу кожного дня приймати фіксовану дозу протисудомних ліків задля забезпечення постійної концентрації ліків у крові. В той самий час, приблизно третина хворих на епілепсію у світі резистентна до медикаментозної терапії. У випадку, коли напади не можуть бути контрольовані, хворі на епілепсію мають безліч обмежень у соціальній та багатьох інших сферах життя, що неминуче призводить до значного зниження якості життя хворих. Для таких хворих може бути запропоновано хірургічний спосіб лікування. Але у випадках коли існує декілька локальних фокусів епілептичної активності або при деяких видах епілепсії, хірургічне втручання може бути неефективним.

Задля підвищення якості життя хворих, в яких неможливо повністю припинити напади, розробляються прилади, які здатні попередити про можливість нападу або завадити початку нападу. В наш час підтвердженим методом для усунення нападів є стимуляція блукаючого нерву (VNS – vagus nerve stimulation). Досвід у застосуванні прямої стимуляції мозку та стимуляції блукаючого нерву показує значно меншу шкоду в порівнянні з медикаментозним лікуванням.

Причиною недостатньої ефективності заходів щодо зменшення кількості епілептичних нападів може бути відсутність адаптивних методів прогнозування нападів, адже в більшості існуючих пристроїв ведеться неперервна стимуляція, параметри якої підбираються лікарем для кожного пацієнта індивідуально. Також, задача попередження про можливість нападу є актуальною у випадку, коли неможливо йому завадити. Успішне прогнозування епілептичних нападів дасть можливість для покращення існуючих та розробки нових стратегій лікування епілепсії та розуміння природи епілепсії взагалі.

При прогнозуванні епілептичних нападів найбільшу увагу приділяють аналізу сигналів електроенцефалограм та інтракраніальних електроенцефалограм (іЕЕГ).