Друга інформаційна революція

Друга інформаційна революція пов’язана із винаходом друкарського станку. Перші відомі спроби книгодрукування були здійснені у 1040-х рр. у Китаї (Бі Шен). У Європі книгодрукування виникло в середині XV ст. Близько 1440 р. складальний друк був винайдений Йоганном Гуттенбергом, а друк першої книги – Біблії – був закінчений у 1456 році. Новий спосіб розповсюдився дуже швидко і ознаменував початок «ери Гуттенберга».

Перша книжка українського автора Юрія Котермака (Дрогобича) – відомого діяча Відродження, українського вченого, гуманіста, поета, доктора медицини та філософії, ректора Болонського університету, професора астрономії та медицини Краківського університету – була видана в 1483 році у Римі латинською мовою і мала назву «Прогностична оцінка поточного 1483 року».

Перша друкована книга на теренах України – «Апостол» – видана у лютому 1574 р. Іваном Федоровим у Львові. У тому ж році він випустив перший друкований підручник – «Азбуку». У 1580-81 рр. в Острозі Іван Федоров видав першу повну слов’янську Біблію («Острозька біблія»).

Винайдення друкарського станку пришвидшило процес створення книг, збільшило можливості доступу до них масового читача і розширило коло грамотних людей.

Поява книгодрукування спричинило величезний вплив на розвиток тогочасної європейської цивілізації. Вважається, що Ренесанс та його вплив на суспільство залежали не стільки від генія його представників, скільки від доступності інформації. Розповсюдження та зростання впливу Реформації були б неможливі без книгодрукування (наприклад, лише між 1517 та 1520 рр. тираж книг Мартіна Лютера досяг 300 тис.).

Винахід Гутенберга залишався практично не змінним до початку XIX ст. Створення у 1814 р. друкарської машини поклало початок сучасній поліграфії. У сучасному світі все частіше лунає думка про те, що «епоха Гуттенберга» завершилася, маючи на увазі прихід електроних засобів збереження і передачі інформації на зміну паперовим носіям, а також зміну сприйняття людиною інформації, її пришвидшену циркуляцію.