Засоби визначення відстані на місцевості, найпростіші способи вимірювання кутів.

У бойових обставинах часто виникає необхідність швидко та точно визначити відстань до орієнтирів (цілей). У сучасному швидкоплинному та маневреному бою той, хто якнайшвидше і найточніше визначить відстань до противника, встановить правильно прицільний пристрій на своїй зброї, той і вийде переможцем. Вимірювання, виконані несвоєчасно або з грубими помилками, значно знижують ефективність використання зброї, приводять до поразки в бою. Тому, кожен військовослужбовець повинен вміти визначати відстані на місцевості різними способами.

Точні способи вимірювання відстаней за допомогою кутомірних приладів і далекомірів використовуються під час топогеодезичної прив’язки, але ці способи вимірювань потребують багато часу.

У бою відстані на місцевості залежно від обставин і характеру бойового завдання вимірюють:

- окомірно;

- кроками;

- за спідометром;

- за кутовими розмірами предметів;

- за лінійними розмірами предметів;

- за часом та швидкістю руху;

- за співвідношенням швидкості світла і звуку;

- на слух;

- побудовою геометричних фігур на місцевості.

Вимірювання відстані кроками.Рахунок ведеться парами кроків. Після кожної сотні рахунок починається спочатку, а кількість сотень відмічається на папері або іншими способами.

Щоб результати були достатньо точними (2-4% вимірюваної відстані), необхідно тренуватися у ходінні рівними кроками у будь-яких умовах та визначити довжину свого кроку. Для цього потрібно пройти відрізок у 100 м в одну сторону і навпаки, рахуючи пари кроків, потім 100 м розділити на отриманий середній результат.

Наприклад, при вимірюванні відстані отримаємо 60 та 62 пари кроків. Середнє число пар кроків 61. Довжина пари кроків 100 м : 61 = 1,6 м.

Для приблизного вимірювання довжини кроків можна користуватися формулою:

Д = Р:4 +37см

де Д– довжина кроку, см;

Р– зріст людини, см

Окомірно – найпростіший та найшвидший спосіб, точність якого залежить від досвіду спостерігача, умов спостереження та величини відстані, що визначається. У досвідченого спостерігача відстань до 1 км може бути визначена з помилкою 10-15%, у недосвідченого – 30-50%. При збільшенні відстані помилка збільшується. Точність визначення відстані підвищується в результаті систематичних тренувань. При цьому необхідно пам’ятати, що великі та чіткі предмети здаються завжди ближчими; при спостереженні вгору здається, що предмети ближче, а вниз – далі; якщо між спостерігачем і предметом немає інших об’єктів, здається, що він ближче, якщо є – далі; при спостереженні через водні простори, долини та лощини відстані здаються меншими; при спостереженні в сутінках, у тумані, при похмурій погоді відстані здаються більшими.

З достатньою точністю відстані можна вимірювати, користуючись таблицею.

Визначення відстані за спідометром. Відстань, пройдена машиною, визначається як різниця покажчика спідометра на початку і в кінці дороги. Під час руху дорогами з твердим покриттям воно буде на 3-5%, а по в’язкому ґрунті – на 8-12% більше дійсної відстані. Такі помилки виникають від пробуксовування коліс, зміни тиску у шинах та їх зносу. Для більш точного визначення відстані необхідно в покажчики спідометра ввести поправку. Для цього проїжджають ділянку дороги в прямому та зворотному напрямку, знімаючи покази спідометра на початку та в кінці ділянки. З отриманої середньої відстані ділянки відраховують величину цієї ж ділянки, виміряної далекоміром або мірною стрічкою.

Коефіцієнт коректури шляху виражається у відсотках та обчислюється за формулою:

К= ,

де S сер –середнє арифметичне від підрахунків за спідометром при прямому та зворотному проїзді ділянки;

S –виміряна довжина ділянки.

Наприклад, якщо середнє значення контрольної ділянки дорівнює 4,2 км, а виміряне далекоміром – 3,8 км, то коефіцієнт коректури шляху:

К=

Таким чином, якщо довжина маршруту, виміряного за картою, складає 50 км, то за спідометром буде підрахунок 55 км, тобто на 10% більше. Різниця в 5 км і є величиною поправки.

Визначення відстані за кутовими розмірами предметів.Спосіб використовується коли відомі лінійні розміри віддаленого предмета, до якого вимірюють відстань. При спостереженні місцевих предметів (цілей), віддалених на різні відстані, спостерігач знаходиться як би у центрі концентричних кіл, радіуси яких дорівнюють відстаням до цих предметів (цілей). Якщо коло розділити на 6000 поділок, то довжина однієї поділки буде заокруглено дорівнювати одній тисячній частині радіуса кола:

де R – радіус кола.

Центральний кут кола, стягнутий дугою, що дорівнює 1/6 000 довжини кола, прийнятий за одиницю вимірювання кутів, називається поділкою кутоміра або «тисячною».

Одиницею виміру кутів є лінійний відрізок, який дорівнює тисячній частці відстані до об’єкта, що забезпечує швидкий перехід від кутових вимірів до лінійних і навпаки.

Під час виміру кутів у «тисячних» прийнято називати і записувати спочатку число сотень, а потім, число десятків і одиниць тисячних. Якщо сотень і десятків немає, то замість них називають і записують нулі.

При переході від поділок кутоміра до градусної міри використовують співвідношення:

= ;

1 – 00 = 3,6 100 = 360 = 6^° ;

1°~ 0 – 17.

Виходячи із залежності між кутовими та лінійними величинами, відстань (дистанцію) до предметів у метрах визначають за формулою :

Д= ,

де В– висота (ширина) предмета, м;

К–кутова величина предмета в «тисячних».

Кутові розміри предметів у «тисячних» вимірюють за допомогою бінокля, приладів спостереження і прицілювання.

Наприклад, кутовий розмір об’єкта (танка, Рис.4.), що спостерігається в бінокль, довжина якого 6м, дорівнює трьом малим поділкам сітки бінокля (0-15). Отже, відстань до танка:

Д= =400 м

Рис.4. Визначення кутових розмірів предметів.

Відображення виміряних кутових величин.

Визначення відстаней за лінійними розмірами предметів.Лінійкою, розташованою на відстані 50 см від очей, вимірюють у міліметрах висоту предмета, що спостерігається, потім, висоту предмета в сантиметрах ділять на виміряну лінійкою в міліметрах, результат множать на постійне число 5; отримують висоту предмета в метрах.

Рис.5.Визначення відстаней за лінійними розмірами предметів.