Анальгетичні засоби

Анальгетики (від грец. аlgоs — біль, аn — заперечення) — це лікарські препарати, які при резорбтивній дії вибірково пригнічу­ють больову чутливість. На відміну від наркотичних речовин (засобів для наркозу) - свідомість зберігається, на відміну від місцевоанестезуючих засобів зберігаються інші форми чутливості.

Поділяють на 3 групи:

1. Наркотичні анальгетики:

а) алкалоїди опію — морфін, омнопон та ін.

б) синтетичні замінники морфіну — промедол, фентаніл, естоцин, пентазоцин, буторфанол та ін..

2. Ненаркотичні анальгетики.

3. Анальгетики змішаного механізму дії — трамадол.

6.1 Наркотичні анальгетики (опіоіди)

Наркотичні анальгетики — це лікарські препарати, які пригнічують больову чутливість і спричинюють ейфорію, звикання та психічну і фізичну залежність (наркоманію).

Механізм дії: збуджують опіатні рецептори, гальмують передачу больових імпульсів в ЦНС.

Препарати опію:

Морфіну гідрохлорид — головний алкалоїд опію, названо на честь грецького бога сну Морфея (опій — це висушений сік з головок снодійного маку, містить суму алкалоїдів). Морфін є основ­ним препаратом групи наркотичних анальгетиків.

Дія на організм:

- сильна анальгетична дія, виражена ейфорія, а при повторних введеннях швидко виникає лікарська залежність (морфінізм);

- пригнічення дихального, судинорухового, кашльового центрів;

- спазм сфінктерів ШКТ, (закрепи, затримка сечопуску, застій жовчі, тому вводити з атропіном)

- підвищення тонусу гладких м'язів;

- звуження зіниць;

- брадикардія;

Застосовування: гострий нестерпний біль у разі опіків, травм, при ін­фаркті міокарда, у до- та післяопераційний період, он­кологічних захворюваннях.

При спастичних болях застосовують тільки разом з спазмолітиками (атропін).

Протипоказання:

- біль при хронічних захворюваннях;

- пригнічення дихання;

- для знеболювання пологів, щоб не викликати пригнічення дихання в плода і новонародженого.