CASE –засоби

Тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій призводять до постійного зростання складності програмного забезпечення, що створюється в різних областях економіки. Накопичений до теперішнього часу досвід проектування ПЗ показує, що це логічно складна, трудомістка та тривала у часі робота, яка вимагає високої кваліфікації фахівців, що беруть участь у ній. Проте до недавнього часу проектування ПЗ виконувалося в основному на інтуїтивному рівні із застосуванням неформалізованих методів, що засновані на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках та дорогих експериментальних перевірках якості функціонування ПЗ. Крім того, у процесі створення та функціонування ПЗ інформаційні потреби користувачів можуть змінюватися або уточнюватися, що ще більше ускладнює розробку та супровід таких систем.

Перераховані чинники сприяли появі програмно-технологічних засобів спеціального класу – CASE-засобів, що реалізовують CASE-технологію створення та супроводу ПЗ, включаючи аналіз та формулювання вимог, проектування прикладного ПЗ (додатків) та баз даних, генерацію коду, тестування, документування, управління проектом та інші процеси.

Згідно з огляду передових технологій (Survey of Advanced Technology), яка була запропонована фірмою Systems Development Inc. у 1996 р. за наслідками анкетування більше 1000 американських фірм, CASE-технологія на даний час потрапила у розряд найстабільніших інформаційних технологій. Її використовувала половина усіх опитаних користувачів більш ніж у третині своїх проектів, з них 85% завершилися успішно. Проте не дивлячись на всі потенційні можливості CASE-засобів, існує безліч прикладів їх невдалого впровадження, в результаті яких CASE-засоби стають "поличними" ПЗ (shelfware).