Тема 1.3. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки
1.Визначити, яку функцію виконують закони в правовому регулюванні економікою:
a. довготермінового правового регулювання;
b. оперативного правового регулювання;
c. короткотермінового правового регулювання.
2. Визначити функцію нормативних актів в правовому регулюванні економікою:
a. нормативну функцію правового регулювання;
b. оперативну функцію правового регулювання;
c. короткотермінову функцію правового регулювання.
3. До інструментів правового регулювання економіки відносять:
a. нормативні і законодавчі акти;
b. державні контракти;
c. штрафи, санкції, ліцензії.
.
4. Антимонопольне законодавство сприяє:
- розвитку конкуренції;
- обмеженню досконалої конкуренції;
- монополізації ринкової системи.
5. Монополізм і конкуренція в умовах розвинутої ринкової системи перебувають в стані:
- діалектичної єдності;
- діалектичної суперечності;
- взаємодії, тобто розвиток монополії сприяє розвитку конкуренції.
6. Згідно з законами України про антимонопольне регулювання заборонено:
- обмеження або припинення виробництва товарів, які не користуються значним попитом;
- застосування реклами з ціллю підвищення збуту продукції і збільшення власного прибутку;
- здійснення цінової дискримінації;
- зниження цін на свою продукцію .
7. Якщо збільшується кількість господарських об’єктів приватної власності, то участь держави в управлінні економікою:
- посилюється;
- остається незмінною;
- знижується;
- не можна точно визначити.
8. Знайти невірне ствердження:
a. адміністративне регулювання виражає пряме управління з боку держави;
b. адміністративне регулювання передбачає використання державних замовлень та контрактів;
c. адміністрація – орган державної влади на конкретній території;
d. суть адміністративних методів не залежить від обраного способу управління суб’єктами ринкової діяльності .
9. До інструментів адміністративного регулювання відносять:
a. нормативні акти;
b. законодавчі акти;
c. розпорядження та ліцензії;
d. державні замовлення.
10.Дати визначення еволюції ринкових відносин:
a. це перехід від стихійного ринку до впровадження державного регулювання;
b. це вихід країни на міжнародний ринок і встановлення ринкових відносин між країнами;
c. це перехід від суспільної власності до приватної .
.
11. Адміністративне регулювання в період економічних криз:
- посилюється;
- послаблюється;
- не змінюється;
- взагалі скасовується.
12. Охарактеризувати адміністративне регулювання в умовах перехідної економіки:
- адміністративне регулювання націлене на створення умов для саморегулювання;
- адміністративне регулювання буде сприяти розвитку державного управління на принципах централізації;
- адміністративне регулювання буде стримувати розвиток конкуренції.
13 Знайти невірне ствердження:
- держава втручається у підприємницьку діяльність навіть за всіх сприятливих умов;
- влада, використовуючи адміністративні методи, вирішує проблеми, які не під силу ринкові;
- у високорозвинутих країнах з ринковою економікою держава є примусовою політичною організацією;
- адміністративне регулювання неефективне в випадку захисту національних інтересів у системі зовнішньоекономічної діяльності.
14. Під державним замовленням розуміють:
a. метод адміністративного регулювання економіки;
b. спосіб реалізації суспільних і державних потреб;
c. постанова центральних органів виконавчої влади.
15. Дати визначення державному контракту:
a. це договір між державним замовником і виконавцем державного замовлення;
b. контракт, укладений між країнами на міжнародному ринку стосовно митного тарифу;
c. контракт, який визначає взаємовідносини між державами відносно торгівлі.
16. Вказати установи, які можуть виступати замовником за державним контрактом:
- приватні підприємства;
- окремі фірми;
- обласні державні адміністрації;
- ліцензійні палати .
17. Якщо існує декілька претендентів на виконання державного замовлення , то за яким критерієм визначають виконавця:
- в залежності від форм власності;
- на конкурсній основі;
- в залежності від класифікації підприємства – виконавця;
- виконавцем державного замовлення буде перший претендент.
18. Яким чином виконується фінансування державних контрактів:
a. державний контракт фінансується з Державного бюджету України;
b. державний контракт самостійно фінансують підприємства – виконавці державного замовлення;
c. державний контракт завжди фінансує Національний Банк України.
19. Якщо підприємство, згідно з законодавством, є монополістом на ринку продукції, чи зобов’язане воно виконувати державне замовлення:
a. монополіст, згідно з законами України, має право відмовити, якщо даний контракт є невигідним для монополіста;
b. монополіст, отримавши державне замовлення, обов’язково повинен його виконати;
c. в залежності від умов договору .
20. До інструментів економічного стимулювання виконання державних замовлень відносять:
a. цільові дотації ;
b.валютні кошти;
c. митні тарифи;
d. реальну ставку відсотку.
21. Визначити, за якими критеріями поділяють державні контракти:
a. в залежності від затрат виробництва і норми прибутку;
b. згідно умов договору і терміну виконання підрядних робіт;
c. враховують призначення і методи ціноутворення.
22. Вказати головні показники, які узгоджують при складанні заохочувального контракту:
a. затрати виробництва і норма прибутку;
b.кількісні і якісні показники готового продукту;
c. терміни поставок;
d. комерційний ризик;
e. основний капітал, який буде застосовуватись у виконанні державного контракту.
23. Вказати, в яких галузях широко використовуються державні контракти багаторазово заохочувального типу:
a. в галузях, де велика частка державних капіталовкладень і високий комерційний ризик;
b.в галузях, де незначна частка державних капіталовкладень і високий комерційний ризик;
c. в галузях, де значна частка державних капіталовкладень і незначний комерційний ризик.
24. Знайти методи фінансування державних контрактів:
a. метод, який застосовують для розрахунків за поставки складної і нової технології;
b.метод “відшкодування витрат виробництва”;
c. метод “ціноутворення”, який забезпечує підприємства необхідними обіговими коштами;
d. метод “зваженої частки участі підрядника”.
25. Визначити головну мету централізованого фінансування держзамовлень на контрактній основі:
a. це забезпечення підприємства необхідними обіговими коштами;
b.це забезпечення підприємства необхідними природними ресурсами для виконання держконтракту ;
c. це надання довготермінового кредиту під заставу.
Тема 2. " Стратегія соціально-економічного розвитку країни"
Тема 2.1. Прогнозування соціально-економічного розвитку у системі державного регулювання економіки.
1. Основним змістом процесу прогнозування є:
а) передбачення;
б) пропозиція;
в) альтернативний вибір;
г) всі відповіді правильні.
2. Дослідження і аналіз можливого стану розвитку суспільства під впливом цілеспрямованої діяльності держави є змістом:
а) пошукового прогнозу;
б) нормативного прогнозу;
в) активного прогнозу;
г) альтернативного прогнозу.
3. Державне прогнозування економічного і соціального розвитку – це:
а) процес розробки плану розвитку національної економіки;
б) науково обґрунтоване передбачення напрямків розвитку країни;
в) розробка консолідованого бюджету країни;
г) всі відповіді правильні.
4. Назвіть функції прогнозування:
а) науковий аналіз поточних та перспективних тенденцій розвитку екологічних, економічних, соціальних, науково-технологічних процесів;
б) координація економічної діяльності суб`єктів;
в) гармонізація економічних інтересів суб`єктів господарювання;
г) всі наведені функції є функціями прогнозування;
д) правильної відповіді немає.
5. При прогнозуванні економіка розглядається:
а) як єдиний об`єкт;
б) як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування;
в) як сукупність пов`язаних блоків прогнозування;
г) як єдиний об`єкт і як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування.
6. До об`єктів державного прогнозування не відноситься:
а) напрями розвитку окремих галузей, секторів економіки;
б) можливий стан економіки та соціальної сфери у майбутньому;
в) розробка цілей та пріоритетів розвитку зовнішньоекономічного зв`язків;
г) тенденції розвитку процесів роздержавлення та приватизації;
д) альтернативні шляхи розвитку і терміни досягнення певних параметрів економічного і соціального розвитку.
7. Який з принципів не враховується в процесі прогнозування:
а) наукова обґрунтованість;
б) системність;
в) самостійність;
г) адаптивність.
8. Змістом якого з принципів прогнозування є дотримання прав та врахування інтересів органів місцевого самоврядування й суб’єктів господарювання усіх форм власності:
а) принципу системності;
б) принципу альтернативності;
в) принципу рівності;
г) принципу самостійності;
д) принципу дотримання загальнодержавних інтересів.
9. Контрольованим з боку держави є прогноз щодо:
а) обсягу угод на фондовій біржі;
б) інвестицій в національну економіку;
в) структури суспільних потреб;
г) жодний не підлягає контролю з боку держави.
10. За критерієм часу виділяють такі види прогнозу:
а) оперативні, довготермінові, короткотермінові, середньострокові;
б) статичні, динамічні;
в) одиничні, множинні;
г) умовні, безумовні;
д) контрольовані, неконтрольовані.
11. В залежності від кількості об’єктів прогнозування виділяють такі види прогнозу:
а) оперативні, довготермінові, короткотермінові, середньострокові;
б) статичні, динамічні;
в) одиничні, множинні;
г) умовні, безумовні;
д) макроекономічні, макроструктурні, галузеві.
12. В якому з видів прогнозу проводиться аналіз зовнішньої економічної ситуації та внутрішньої економічної політики:
а) довготерміновому;
б) середньостроковому;
в) короткотерміновому;
г) оперативному;
д) в кожному з названих
13. Довготерміновий Державний прогноз розвитку в Україні складається на:
а) 5-10 років; б) на 7-12 років;
в) на 10-15 років; г) на 15-20років.
14. Які з прогнозів потребують обов’язкового схвалення Кабінету Міністрів:
а) довготермінові;
б) середньострокові;
в) короткотермінові;
г) оперативні;
д) усі; е) а + б; ж) а + б+ в.
15. Екстрополяція – це метод прогнозування, що відносяться до:
а) фактографічних методів;
б) комбінованих методів;
в) експертних методів;
г) індикативних методів.
16. Екстраполяція може бути:
а) індикативною, директивною, перспективною;
б) перспективною, ретроспективною, формальною, прогнозною;
в) стратегічною, тактичною, планомірною;
г) активною, нейтральною, пасивною.
17. Фактографічні методи прогнозування використовуються тоді:
а) коли потрібен прогноз якісно нових явищ;
б) коли недостатньо інформації;
в) коли достатньо інформації про розвиток об`єкта у минулому;
г) коли аналіз об`єкту або повністю, або частково не піддається математичним методам.
18. Метод Делфі – це:
а) метод наукового пізнання, що полягає у розповсюдженні висновків отриманих з погляду за однією частиною явища на іншу його частину;
б) процес побудови економіко-математичної моделі;
в) продовження рівня ряду динаміки з минулого у майбутнє;
г)узагальнення ідей окремих експертів в узгоджену групову думку.
19. Залежність рівня і динаміки узагальнюючого показника від рівня динаміки економічних показників-аргументів відображає:
а) факторна модель;
б) структурна модель;
в) однопродуктова модель;
г) багатопродуктова.
20. Модель, цільовою функцією якої не є максимізація ефекту, – це:
а) модель доходу;
б) модель прибутку;
в) ресурсна модель;
г) правильна відповідь не наведена.
21. Назвіть основні методи складання прогнозу:
а) варіаційне обчислення;
б) мозкові штурми;
в) опис системи за допомогою диференційних рівнянь;
г) сплайн-функція.
22. Формальна екстрополяція – це:
а) продовження рівня ряду динаміки на майбутнє;
б) продовження рівня ряду динаміка на минуле;
в) опис фактичного стану об`єкту;
г) базується на припущенні про збереження минулих та наявних тенденцій розвитку об`єкту.
23. Прогноз суспільних потреб не залежить від:
а) прогнозу факторів виробництва;
б) прогнозу динаміки виробництва;
в) прогнозу структури виробництва;
г) залежить від усіх названих.
24. Вкажіть, який метод не відноситься до основних методів прогнозування:
а) балансовий метод;
б) моделювання;
в) програмно-цільовий метод;
г) метод коефіцієнтів;
г) всі названі методи використовуються у прогнозуванні.
25. Як називається метод, який проводиться всебічний аналіз прогнозування економічного явища або процесу з підготовки відповідної доповідної записки:
а) написання сценарію;
б) Делфі;
в) аналітичний;
г) екстраполяції.
ТЕМА 2.2. Макроекономічне планування у системі державного регулювання економіки
1. Макроекономічне планування – це:
а) свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;
б) розробка моделі досягнення бажаного й очікуваного стану національної економіки за умов одночасного визначення шляхів, способів, засобів і термінів забезпечення цього стану та кінцевих результатів;
в) наукове передбачення розвитку й результату функціонування суспільного відтворення, яке базується на визначенні його закономірностей, тенденцій соціального та науково-технічного прогресу, об’єктивних залежностей й причинно-наслідкових зв’язків;
г) всі відповіді вірні;
д) А і Б.
2. До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:
а) економічні процеси;
б) соціальні процеси;
в) науково-технічні процеси;
г) демографічні процеси.
3. До суб’єктів макроекономічного планування не відносять:
а) державу;
б) акціонерні товариства;
в) профспілки;
г) приватні підприємства.
4. Принцип адаптації макроекономічного планування означає:
а) оперативне коригування планових завдань у зв’язку із зміною умов і завдань соціально-економічного розвитку країни;
б) базування планових розрахунків на вивченні статистичних і фактичних даних, аналізі практичного досвіду;
в) необхідність розробки конкретних механізмів реалізації плану;
г) необхідність врахування у процесі планування світових економічних, екологічних та соціальних стандартів.
5. До методів макроекономічного планування не відносять:
а) балансовий метод;
б) нормативний метод;
в) метод пропорційності;
г) економіко-математичні методи.
6. Метод системного аналізу передбачає:
а) узгодження потреб і ресурсів як у масштабі суспільства, так і окремих складових національної економіки;
б) обгрунтування планових показників за допомогою науково обгрунтованих нормативів, що виражають ступінь економічної, екологічної чи соціальної ефективності виробництва;
в) комплексний підхід до об’єкта планування, тобто визначення потреб і можливостей, аналіз механізмів реалізації та результатів планових рішень;
г) немає вірної відповіді.
7. Виробничі програми спрямовані на:
а) підвищення ефективності використання ресурсів;
б) розвиток наукових досліджень;
в) поліпшення організації управління господарськими умовами;
г) формування територіально-виробничих комплексів та реструктуризацію економіки.
8. В економіко-математичному плануванні не використовують:
а) лінійне програмування;
б) квадратичне програмування;
в) оптимальне програмування;
г) нелінійне програмування.
9. В залежності від об’єкту планування виділяють плани:
а) короткострокові, середньострокові, довгострокові;
б) національні, регіональні, корпоративні;
в) політичні, економічні, соціальні;
г) індикативні, стратегічні,директивні.
10. Визначте вірне твердження:
а) директивне планування грунтується на різноманітті форм власності;
б) директивне планування для держави є основним інструментом реалізації економічної політики, а для суб’єктів економіки – метою виробництва;
в) головне завдання директивного плану – координація господарської діяльності суб’єктів економіки;
г) при директивному плануванні планові завдання мають необов’язковий характер виконання.
11. Директивне планування – це:
а) спосіб управління економікою країни за допомогою розробки обов’язкових для виконання завдань щодо виробництва, розподілу продукції та послуг;
б) спосіб регулювання економічних процесів за допомогою постановки певних цілей, визначення пріоритету розвитку національної економіки і застосування державних фінансових та інших стимуляторів для їх реалізації;
в) спосіб оцінки існуючих і очікуваних у майбутньому умов діяльності з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів, на базі якої розробляється стратегія розвитку.
12. До принципів стратегічного планування відноситься:
а) поєднання інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин;
б) орієнтація на вирішення соціальних завдань розвитку суспільства;
в) селективність при орієнтації на цілі глобального характеру;
г) знищення конкуренції, створення умов для монополізму.
13. Обов’язковий характер виконання завдань носять:
а) стратегічні плани;
б) директивні плани;
в) індикативні плани;
г) всі відповіді вірні.
14. До економічних регуляторів виконання індикативних планів не відносять:
а) державні замовлення;
б) податки;
в) норми і нормативи;
г) кредити.
15. До адміністративних регуляторів виконання індикативних планів відносять:
а) кредити;
б) субсидії;
в) штрафи;
г) немає вірної відповіді.
16. Програмне стратегічне планування передбачає:
а) отримання необхідного прибутку;
б) визначення конкретної структури виробництва;
в) планування росту на довгострокову перспективу;
г) всі відповіді вірні.
17. Виконання директивного плану призводить до:
а) знищення конкуренції, створення умов для монополізму;
б) зниження ефективності виробництва та якості товарів;
в) виникнення постійного товарного дефіциту;
г) всі відповіді вірні.
18. До видів макроекономічного планування не відносять:
а) директивне планування;
б) стратегічне планування;
в) індикативне планування;
г) балансове планування.
19. Цільові державні програми розробляються при:
а) стратегічному плануванні;
б) директивному плануванні;
в) індикативному плануванні.
20. Індикативні плани носять обов’язковий характер виконання для:
а) підприємств усіх форм власності;
б) державних підприємств;
в) приватних підприємств;
г) колективних підприємств.
21. Об’єктом макроекономічного планування є:
а) економічні процеси;
б) соціальні процеси;
в) науково-технічні процеси;
г) всі відповіді вірні.
22. Макроекономічне планування повинно базуватися на:
а) планових розрахунках;
б) статистичних даних;
в) фактичних даних;
г) аналізі практичного досвіду;
д) всі відповіді вірні.
23. Принцип макроекономічного планування, згідно з яким приводяться у відповідність планові макроекономічні показники – це принцип:
а) реалістичності;
б) адаптації;
в) збалансованості;
г) орієнтації на світові стандарти.
24. До методів макроекономічного планування не відносять:
а) метод системного аналізу;
б) балансовий метод;
в) економіко-математичне моделювання;
г) метод мозгових атак.
25. Визначте невірне твердження:
а) сфера макроекономічного планування – державно-корпоративний сектор економіки;
б) об’єкти макроекономічного планування – це економічні, соціальні і науково-технічні народно-господарські процеси;
в) макроекономічне планування – це свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;
г) об’єкти макроекономічного планування – це держава, корпорації, профспілки, інші об’єднання, асоціації.
26. В залежності від способу досягнення мети макроекономічні плани поділяються на:
а) політичні, економічні, соціальні;
б) національні, регіональні, корпоративні, плани окремого підприємства;
в) директивні, індерективні, індикативні, стратегічні;
г) коротко-, середньо-, довгострокові.
27. На державній власності грунтується:
а) індикативне планування;
б) директивне планування;
в) стратегічне планування;
г) всі відповіді вірні.
28. Балансовий метод макроекономічного планування передбачає використання:
а) матеріальних балансів;
б) трудових балансів;
в) зведених фінансових балансів;
г) всі відповіді вірні;
д) А і Б.
29. В якій країні вперше починають розробляти довгострокові плани-прогнози:
а) Франція;
б) Нідерланди;
в) Японія;
г) США.
30. Макроекономічне планування має за свій початок:
а)60 – 70 роки ХХ ст.;
б) 40 – 50 роки ХІХ ст.;
в) 30 – 40 роки ХХ ст.;
г) немає вірної відповіді.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 1126;