Протекціонізм – це

A. економічна політика держави щодо захисту внутрішнього ринку від надходження товарів іноземного виробника;

B. економічна політика держави щодо лібералізації зовнішньої торгівлі;

C. політика невтручання держави у діяльність ринку;

D. немає вірної відповіді.

13. До функцій держави не відноситься:

A. розробка політики соціально-економічного розвитку країни;

B. формування правових засад функціонування економіки;

C. сприяння розвитку монополій;

D. перерозподіл доходів та ресурсів.

14. Держава безпосередньо регулює діяльність:

A. підприємств з недержавною формою власності;

B. державних підприємств;

C. підприємств усіх форм власності;

D. підприємств змішаної форми власності.

15. Механізми державного регулювання економіки – це:

A. засоби впливу держави на соціально-економічну систему з метою створення або забезпечення нормальних умов її функціонування;

B. конкретний прояв економічної діяльності держави, організація й упорядкування економічних процесів;

C. сукупність різноманітних важелів, інструментів, за допомогою яких держава реалізує економічну політику.

16. Сфера діяльності держави – це:

A. географічні кордони країни;

B. економічні кордони національної економіки;

C. А і Б;

D. немає вірної відповіді.

17. Економічні методи державного регулювання економіки – це:

A. методи, орієнтовані на захист національної економічної безпеки;

B. комплекс науково обґрунтованих важелів та прийомів, що впливають на економічні процеси і спонукають суб’єктів господарювання до економічної активності;

C. методи, орієнтовані на стримування економічної активності суб’єктів господарювання;

D. всі відповіді вірні.

18. В залежності від сфери впливу методи державного регулювання економіки бувають:

A. загальні, селективні;

B. прямі, непрямі;

C. формальні, неформальні;

D. правові, адміністративні, економічні.

19. Неформальні методи регулювання економіки націлені на:

A. формування громадської думки, суспільної свідомості;

B. забезпечення фінансової або монетарної безвідплатної допомоги суб’єктам господарювання;

C. захист вітчизняного товаровиробника;

D. підтримку не інфляційного економічного зростання.

20. Грошово-кредитна політика – це інструмент:

A. економічних методів регулювання економіки;

B. інституційних методів регулювання економіки;

C. соціально- психологічних методів регулювання економіки;

D. адміністративних методів регулювання економіки.

21. Загальні методи регулювання економіки мають об’єктом свого впливу:

A. окремі галузі економіки;

B. національну економіку в цілому;

C. окремі регіони економіки;

D. всі відповіді вірні.

22. У фазах кризи та депресії держава використовує:

A. стримуючі методи регулювання економіки;

B. стимулюючі методи регулювання економіки;

C. протекціоністські методи регулювання економіки;

D. Б і В;

E. немає вірної відповіді.

23. В залежності від об’єкту регулювання економічна політика буває:

A. цінова;

B. антимонопольна;

C. фіскальна;

D. монетарна.

24. Селективні методи – це методи:

A. що мають об’єктом свого впливу національну економіку в цілому;

B. які опосередковано впливають на економіку й мають заохочувально-рекомендаційний характер;

C. які формують громадську думку й суспільну свідомість;

D. які спрямовані на конкретні об’єкти, галузі або сектори економіки.

25. Встановлення системи нормативів, стандартів, штрафів – це інструмент:

A. економічних методів регулювання економіки;

B. адміністративних методів регулювання економіки;

C. правових методів регулювання економіки.

26. Які методи державного регулювання економіки необхідно використовувати при недовиробництві товарів та послуг:

A. стимулюючі;

B. донорські;

C. економічні;

D. всі відповіді вірні.

27. В ринковій економіці державне регулювання спрямоване на:

A. нейтралізацію та пом’якшення ринкових недоліків;

B. створення державної власності та державних підприємств;

C. розвиток державного замовлення;

D. всі відповіді вірні.

28. Кінцевою метою реформування економіки України є розбудова:

A. змішаної перехідної економіки;

B. ринкової економіки;

C. соціально орієнтованої змішаної ринкової економіки;

D. командно-адміністративної економіки.