Функції збутового контролю і регулювання

1. оцінка результатів збутової діяльності;

2. контроль за виконанням планів збуту;

3. оперативне регулювання збутової діяльності;

4. оцінка і стимулювання діяльності збутового апарату;

стратегічний, бухгалтерський і оперативний облік збутової діяльності.

На невеликих підприємствах, де обсяги робіт по збуту невеликі, застосовують єдині постачальницько-збутові відділи.

Оперативна діяльність зі збуту умовно підрозділяється на дві частини:

1. оперативне планування (з’ясування планів постачання і збуту продукції, планування відвантаження, складання календарних графіків постачання);

2. оперативна робота (зв’язки зі споживачами продукції, укладання угод, контроль за ходом постачання, умови відпускання, сплати і т.п.).

Контрольні запитання:

1. Виробнича інфраструктура підприємства.

2. Ремонтне господарство.

3. Інструментальне господарство.

4. Енергетичне господарство.

5. Показники електрогосподарства.

6. Енергетичні баланси.

7. Транспортне господарство.

8. Класифікація транспортних засобів.

9. Організація міжцехових перевезень.

10. Складське господарство.

11. Операції системи складування.

12. Служба постачання на підприємстві.

13. Виробнича частина служби забезпечення.

14. Управління збутом.

15. Функції збутового контролю і регулювання.

ТЕМА 11. УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ВИРОБНИЦТВА ТА ПОСЛУГ

Ключові слова: якість, забезпечення якості, одиничний показник якості, комплексний показник, інтегральний показник, ціна якості, стандарти якості ISO, “петля якості”.

Розглянемо деякі основні поняття , які входять до сучасної концепції якості.

Якість – це сукупність властивостей і характеристик продукції, які надають їй здібність задовольняти обумовлені або припущені потреби.

В сучасних умовах якість продукції в значній мірі формується під впливом наступних основних факторів:

ü Сприймання підприємством оперативного використання (впровадження) останніх досягнень науково-технічного прогресу.

ü Вивчення вимог ринку (внутрішнього і особливо міжнародного), потреб різних категорій споживача.

ü Інтенсивність використання “людського фактору” через підвищення кваліфікації і мотивації робітників.

Під забезпеченням якості продукції розуміють сукупність заходів, які плануються і систематично проводяться. Вони необхідні для створення впевненості в тому, що продукція задовольняє певним вимогам до якості.

Необхідно відповісти, що вимоги до якості визначаються потребами споживача, це добре реалізує принцип, який застосовується на практиці – “немає керівництва важливіше споживача”.

Якість продукції оцінюється системою показників:

Одиничний показник якості – відноситься лише до одного із споживчих властивостей продукції, наприклад, безвідмовність машини, октанове число та інше.

Комплексний показник – характеризує кілька властивостей продукції. Наприклад, для продуктів харчування: смак, колір, запах.

Інтегральний показник – якості продукції відображає відношення корисного ефекту від її експлуатації або споживання до сумарних витрат на її створення і експлуатацію або споживання. Наприклад, для автомобіля можуть бути питомі витрати на експлуатацію на одиницю виконаної роботи.

Кількісні значення показників якості продукції визначаються такими групами методів:

1. Експериментальними – базуються на застосуванні технічних засобів і дозволяють оцінити якість продукції більш об’єктивно.

2. Органолептичні – засновані на аналізі сприйняття органів відчуття: зору, нюху, слуху, дотику, смаку.

3. Соціологічними – на основі збирання і аналізу поглядів фактичних або можливих споживачів.

4. Експертними – на основі рішень, що приймає група спеціалістів-експертів.

Показники технологічності – характеризують ефективність конструктивно-технологічних рішень при виготовленні продукції (трудомісткість, матеріаломісткість)

Показники стандартизації та уніфікації – характеризують кількісні вираження степені використання у виробах стандартних та уніфікованих деталей.

Показник “рівень якості продукції” – відносна характеристика якості, отримана шляхом порівняння його показників з будь-якими базовими показниками.

Показник “світовий рівень якості” – установлюється шляхом порівняння базових показників з найкращими зарубіжними або вітчизняними аналогами.

Розрізняють такі методи оцінки рівня якості продукції:

1. Диференціальний – використовуються одиничні показники якості продукції.

2. Комплексний – використовуються комплексні показники.

3. Змішаний – використовуються одиничні і комплексні показники.

При операційному підході до управління виробництвом контроль якості процесів застосовується за всіма його стандартами: від вимог клієнтів до післяопераційного обслуговування.

Рис. 11.1. Програма забезпечення якості у виробництві.