Договір азартної гри

Поняття договору азартної гри. В доктрині цивільного пра­ва договір азартної гри (далі — договір гри) розглядається як зобов'язання, в силу якого організатор повинен видати нагороду особі, яка виграла, причому перемога в грі залежить одночасно і від випадку, і від здібнос­тей, вправності та інших властивостей учасника. Внаслідок цього влас­тивістю гри є те, що учасники можуть впливати на її результат¹.

Предметом договору про участь в азартній грі є послуга з проведен­ня гри, що передбачає обіцянку організатора азартної гри сплатити гро­шову суму гравцеві під випадкову обставину в обмін на внесену ним ставку до призового фонду на умовах, визначених погодженими сторо­нами правилами гри.

Гра, організована гральним закладом або іншим її організатором як вид розваги, є правовідносинами, що складуються з приводу гри та парі, в яких наявні всі ознаки послуг, тобто відсутній матеріальний результат, а споживання цих послуг співпадає з процесом їх надання. Результатом є задоволення потреби людини в азартній грі і парі.

Організацію і проведення гри та парі забезпечує їх організатор. В цих випадках азартні ігри та парі мають визнаватися послугами, що призводять до задоволення потреби гравців в азартній грі (нематеріаль­ний результат) та виграшу (уречевленого результату) переможця гри.

За характером укладення договір азартної гри може бути віднесений до договорів приєднання, оскільки його умови визначаються лише од­нією стороною (організатором гри) в стандартних формах (в правилах про гру) і можуть бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. При цьому гравець не має права змінювати умови гри, порядок виплати виграшу і взагалі про щось домовлятись з організатором, окрім виявлення своєї волі на участь у грі¹.

Внесення гравцем ставки свідчить про укладення договору між грав­цем та організатором (гральним закладом тощо).

Зазвичай договір азартної гри вважається укладеним з моменту по­переднього внесення гравцем ставки згідно з умовами, що визначають­ся правилами проведення відповідної гри.

Договір азартної гри має ознаки правочину консенсуального або реального, оплатного, ризикового, укладеного під відкладальну умову виникнення прав і обов'язків залежно від обставини, яка невідомо, ста­неться чи ні.

Реальність такого договору полягає в тому, що право на участь в азартній грі виникає лише з моменту внесення учасником внеску, став­ки, придбання лотерейного білета або вчинення інших дій, які підтвер­джують його згоду на участь у грі. Відповідно, і договір між організато­ром та учасником гри вважається укладеним лише з моменту вчинення учасником відповідних дій.

Однак, окремі види договорів азартної гри можуть бути диспозитив­но реальними або консенсуальними. Зокрема, договір парі є консенсу-альним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов парі і не передбачає авансового внесення ставок на об'єкт парі.

Договір азартної гри може розглядатися правочином, укладеним під умову (обставину). Зважаючи на те, що результат гри та парі заснова­ний не лише на вправності (здібностях) учасників, а й на випадку, то правочин про гру або парі може розглядатись як укладений під умову (обставину). При цьому, така умова (обставина) може розглядатись і як відкладальна, і як скасувальна, оскільки одна й та сама обставина (ре­зультат гри, подія щодо настання/ненастання якої укладалось парі тощо) є, з одного боку, умовою, підставою для виникнення в одного з учасників права на виграш, а для інших учасників дана умова призво­дить до припинення цивільних прав та обов'язків, які пов'язані з їх участю в грі.

Договір азартної гри є оплатним правочином, що передбачає зуст­річне надання учаснику гри, який зробив грошовий внесок для отри­мання права на участь в грі, а також організаторові гри у вигляді різни­ці між вартістю грошових внесків та призовим фондом.

Ризиковий (алеаторний) характер договору азартної гри є конститу­тивною ознакою цього алеаторного правочину і полягає в тому, що його предметом є обіцянка організатора, в обмін на ставку, внесену гравцем за право участі в грі, виплатити визначену чи невизначену грошову суму залежно від результату гри, що визначається діями, цілком або частково заснованими на випадку (результат спортивного змагання, вибори пре­зидента тощо). Учасник азартної гри ризикує позбавитися ставки, вне­сеної за право участі в грі. При цьому в іграх і парі залежно від настання або ненастання передбаченої обставини виграє одна сторона і програє інша. Вся справа в тому, яка із сторін виявиться в тій чи іншій позиції. Умова про настання результату гри залежно від настання чи ненастання визначеної випадкової події є відмінною рисою договору про участь в азартній грі та інших алеаторних договорів, що відрізняє їх від комута­тивних правочинів, які із самого початку передбачають суворо визначе­ний розподіл прав і обов'язків, а з іншого — від угод під умову (обста­вину), для яких умова не є необхідним елементом конструкції¹.

Слід зазначити, що зобов'язання з гри відносяться до натуральних, тобто позбавлених судового захисту, якщо їх позовний характер прямо не передбачено законом (зокрема, коли організатор гри має відповідну ліцензію). Такий договір визнається належною підставою набуття прав (на гроші), що не призводить до виникнення зобов'язання з безпідстав­ного збагачення. Тому виконання за таким договором не вважається виконанням неналежного (solutio indebiti) і може бути по праву утрима­но кредитором (solutio rentio)².

Істотними умовами договору азартної гри є умови про його предмет (ставку, виграш), а також про правила гри та суть парі, тобто про зміст умов, що визначають розподіл прав та обов'язків. Зазвичай договори гри та парі укладаються в усній формі, що найбільш адекватно відобра­жає неформальність і швидкоплинність процесу гри. Засоби, що запобі­гають виникненню можливих спорів про факти укладення таких дого­ворів, проведення ігор та їх умови, вироблені самим життям у ході ши­рокого застосування ігор та розповсюдження практики укладення парі. Це і уявлення про борги з парі та ігор як про борги честі, і наявність одноманітних широко відомих правил проведення певних видів ігор, і присутність певної кількості свідків або організатора в процесі гри, і здійснення символічних дій з третьою особою (розбиття рук сторін, що спорять), і представлення певних символів за результатами гри (фішок, жетонів), і навіть ведення певних записів (наприклад, карточних пуль)¹.

Елементи договору гри. Сторонами договору гри є організатор гри і учасник гри (гравець). Учасниками цих правовідносин можуть виступа­ти й інші особи. Зокрема, проведення та розповсюдження грошових лотерей здійснюють агенти та розповсюджувачі грошових лотерей.

Організатором гри за законодавством України можуть бути держава та інші особи, які отримали від компетентного державного органу до­звіл (ліцензію) на цей вид діяльності.

Зазвичай учасником гри (гравцем) може бути будь-яка дієздатна фі­зична особа. Водночас, в окремих випадках гравцями можуть бути й більш молодші фізичні особи. Так, учасниками лотереї можуть бути фізичні особи у віці від 16 років, які самостійно визначають види лоте­рей, в яких беруть участь, сплачують ставку білета державної лотереї і отримують право на отримання виграшу у випадку підтвердження їх перемоги².

Діяльність організатора гри полягає в публічному оповіщенні необ­меженого кола осіб про проведення гри і про всі її умови. Це звернення організатора гри нагадує дії з оголошення конкурсу, однак істотно відрізняється тим, що при грі винагорода (призовий фонд) формується за рахунок учасників, а при конкурсі винагорода сплачується із власних коштів організатора конкурсу.

Пропозиція про укладення договору про гру повинна включати умови про строк проведення гри, порядок визначення виграшу і його розмір. Така пропозиція розглядається як публічна оферта — пропози­ція, яка містить усі істотні умови договору і в якій вбачається воля осо­би, що робить пропозицію, укласти договір на вказаних у пропозиції умовах з будь-ким, хто відгукнеться.

До відносин між учасниками договора гри застосовуються загальні положення про цивільно-правові договори, якщо інше не передбачено спеціальним законодавством. Специфіка цього виду ризикових право­чинів полягає в тому, що результат договору залежить від події, про настання якої наперед нічого не відомо. У зв'язку з цим договори, пов'язані з іграми, в літературі розглядаються як різновид умовних пра­вочинів, оскільки учасники гри, як і сторони будь-якого правочину, укладеного під відкладальною умовою, поставили виникнення прав і обов'язків у залежність від обставини, щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Щодо азартних ігор та інших алеаторних правочинів мають засто­совуватися правила ст. 213 ЦК України, з яких випливає, що коли на­станню умови недобросовісно перешкодила сторона, якій це невигідно (організатор гри), умова вважається такою, що настала. І навпаки, якщо настанню умови недобросовісно сприяла сторона, якій настання умови вигідне (учасник ігор), умова вважається такою, що не настала. Водно­час не всі алеаторні договори є різновидами правочинів, укладених під умовою. Так, не можна визнати умовним правочином договір довічного утримання, оскільки умова може настати або ні, в той час як смерть відчужувача обов'язково настане.

Законодавством встановлюються певні правила щодо місць прове­дення азартних ігор. Зазвичай азартні ігри проводяться в гральних за­кладах.

Гральним закладом визнається окреме приміщення або будівля з ігорним залом для відвідувачів (крім ігрових автоматів і більярдних столів), в яких здійснюються або проводяться азартні ігри, в тому чис­лі з використанням звірів, птахів, комах тощо, дозволені до утримання. Законодавством встановлено обов'язкові умови і правила по створен­ню і утриманню ігорних закладів, організації азартних ігор. Гральний заклад повинен мати окреме приміщення або будівлю, яка вводиться в експлуатацію в установленому порядку. Атоматично розігруючі при­строї повинні бути розміщені в закритому приміщенні, доступ в яке повинен контролюватися уповноваженою на це фізичною особою і яке повинно бути закритим від огляду зверху. Допуск в гральний заклад особам, молодшим 18 років, має бути заборонений. Гральний заклад повинен мати належним чином обладнане місце для зберігання грошо­вої готівки та інших замінників гривні, а також мати персонал, не мо­лодший від 18 років. В кожному гральному закладі має бути розміщена каса з продажу і оплати жетонів (інших замінників гривні), що контро­люється підзвітною особою. В касі грального закладу має бути достат­ньо коштів для виплати призового фонду або формування страхового фонду.

Чинним законодавством забороняється проведення азартних ігор (боїв) з використанням тварин, що викликають їх загибель або ка­ліцтво.

Крім наведених вище вимог існують також особливі умови здійс­нення діяльності в сфері ігорного бізнесу.

Суб'єкт господарської діяльності, який здійснює діяльність зі ство­рення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор, має забезпечити можливість ознайомлення відвідувачів у зручному для ог­ляду місці з наступними документами: порядок роботи грального закла­ду, ліцензію на створення та утримання гральних закладів, організацію азартних ігор, перелік і правила азартних ігор, що пропонуються, поря­док розгляду претензій і пропозицій щодо якості та обсягу ігор, правила виплати призового фонду.

Азартний заклад має вести журнал відвідувачів та облік витрат грав­ців, підтверджених їх підписами у порядку, встановленому центальним податковим органом України. Ігри в казіно здійснюються лише за ігро­вими жетонами, номінал яких встановлюється керівництвом організації (володільцем казіно).

Автоматичні розігруючі пристрої мають працювати на жетонах (ін­ших замінниках гривні) і не можуть використовувати копійки або ку­пюри (в тому числі іноземну валюту). При кожній видачі або оплаті жетонів повинен видаватися платіжний документ у порядку, встановле­ному центральним податковим органом України. Платіжним докумен­том для ігорного бізнесу в Україні є касові та товарні чеки. Розрахунки з ігроками при здійсненні діяльності в сфері ігорного бізнеса прово­дяться через відповідним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати (ЕККА) з обов'язковою видачею споживачам касового чеку. Без застосування ЕККА можуть реалізовуватися білети державних лотерей в кіосках і з лотків, а також на підприємствах поштового зв'язку, якщо питома вага продажу друкованої продукції перевищує 50% загаль­ного товарообігу зазначених об'єктів за відсутності продажу алкоголь­них напоїв, пива і тютюнових виробів. Умовою реалізації білетів де­ржавної лотереї без застосування ЕККА є ведення належним чином зареєстрованої товарно-касової книги. В усіх інших випадках суб'єкти ігорного бізнесу при здійсненні розрахунків за готівкові грошові кошти повинні використовувати ЕККА. Організаторам азартної ігри заборо­няється продаж фішок (жетонів) за ігорним столом, використання для ігорного бізнесу приписних кас. Придбання особами фішок (жетонів) здійснюється лише через належним чином зареєстрований ЕККА в на­ціональній валюті України з видачею чека, який має зберігатися до кін­ця гри. Видача гравцеві належного до виплати прибутку здійснюється за касовим або товарним чеком. Розрахунки гравця за придбані фішки (жетони) можуть проводитися банківською платіжною карткою. Виграш гравцеві може видаватися на його банківську платіжну карточку через ЕККА.