Рамки кваліфікацій

Інструментом забезпечення порівнянності та прозорості освітніх систем європейських країн вважаються національні рамки кваліфікацій (National Framework for Qualifacation), сформульовані у термінах результатів навчання. Впровадження «рамок кваліфікацій» пов’язано з так званим «компетентнісним підходом», або оцінюванням кваліфікацій за результатами навчання (в основі цього підходу – американська філософія прагматизму, зокрема, філософія освіти, що розроблялась філософом-прагматистом Дж. Дьюї). Перші кроки у цьому напрямку були зроблені в США в 60-х роках минулого століття. В Європі перша національна рамка кваліфікацій була створена в Шотландії в 1983 р.

Питання про створення зведених кваліфікаційних рамок Європейського простору вищої освіти було поставлене на Берлінській конференції 2003 року. Була створена робоча група, яка підготовила розлогий документ Кваліфікаційні рамки Європейського простору вищої освіти, що був затверджений на Бергенській конференції 2005 року (скорочено називається «Болонська рамка кваліфікацій»). Там же було прийнято зобов’язання про розробку національних рамок кваліфікацій до 2010 року.

Основою «болонського» еталону була дублінська модель універсальних описів результатів навчання ‑ Dublin Descriptor, розроблені протягом 2002–2004 років. Дублінські дескриптори описують сутність і природу кваліфікацій у цілому за такими критеріями: знання та розуміння; застосування знань та розумінь; формулювання суджень; комунікативні навички; здатність до самостійного навчання.

Болонська рамка визначає три цикли кваліфікацій: перший – бакалавр (180–240 кредитів) (також виокремлюється короткий цикл в межах або пов’язаний з першим циклом – до 120 кредитів); другий – магістр (90–120, не менше 60 кредитів); третій – доктор філософії (кредити не визначені). Зокрема, передбачаються наступні результати навчання за другим циклом – магістр:

– продемонстрували знання і розуміння, які ґрунтуються на розширеному та/або збільшеному обсязі, пов’язані з першим циклом, і які забезпечують можливість новацій у розвитку та/або застосуванні ідей, зокрема у формі досліджень;

– можуть застосувати свої знання і розуміння, розв’язуючи проблему в новому або незнайомому оточуючому середовищі в межах більш широкого (або мультидисциплінарного) контексту, пов’язаного з цариною їх дослідження;

– здатні поєднувати знання і складну практику, і формулювати судження, виходячи з неповної або обмеженої інформації, в яких також відображаються соціальні і етичні зобов’язання, пов’язані з їх знаннями і судженнями;

– можуть донести свої висновки, знання та пояснення учням, фахівцям і нефахівцям ясно і однозначно;

– мають навички навчання самоспрямованого або автономного.

У квітні 2008 р. Європейський парламент і Рада Європейського Союзу ухвалили рекомендації «Про встановлення Європейської кваліфікаційної структури для можливості отримати освіту протягом усього життя» («European Qualifications Framework for Lifelong Learning» – скорочено називається «Європейська рамка кваліфікацій»). Розробники EQF-LLL наголошують, що галузеві рамки, засновані на цьому еталоні, можуть використовуватися як в освітньому секторі, так і в секторах індустрії, тобто EQF-LLL придатна для класифікації і академічних, і професійних кваліфікацій. Перелічені критерії уточнюються таким чином: знання – теоретичні і/або фактичні; уміння – когнітивні і практичні, компетентність – відповідальність та автономія. Передбачено, що з 2012 р. всі сертифікати і дипломи випускників будь-яких освітніх закладів країн ЕС повинні містити інформацію про відповідність певному рівню цієї метарамки.

Звернемо увагу на декілька визначень, які містяться в цьому документі:

«результати навчання» – це підтвердження знань студента і того, що він розуміє і вміє робити по завершенню навчального процесу, що визначається по рівню знань, навичок і компетентності;

«знання» – це результат засвоєння інформації в процесі навчання. Знання складається з фактів, принципів, теорій і практики і пов’язане з професійною або навчальною сферою. У контексті Європейської рамки кваліфікацій знання характеризуються як теоретичне та/або фактичне;

«навички» – це здатність застосовувати знання і використовувати нові ідеї для завершення завдань та вирішення проблем. У контексті Європейських кваліфікаційних норм навички характеризуються як когнітивні (використання логічного, інтуїтивного і творчого мислення) чи практичні (спритність рук і застосування методів, матеріалів, інструментів і приладів);

«компетентність» – це беззаперечна здатність використовувати знання, навички та індивідуальні, соціальні і/або методологічні вміння в роботі або навчанні, а також у професійному та особистісному розвитку. У контексті Європейських кваліфікаційних норм вміння характеризуються такими якостями як відповідальність та самостійність.

Європейська рамка визначає 8 рівнів кваліфікацій. Зокрема, 7-й рівень відповідає другому рівню Болонської рамки, тобто кваліфікації «магістр». В Європейській рамці передбачені наступні результати навчання, що відповідають 7-му рівню (магістр):

Нарешті, виконуючи свої зобов’язання з певним відставанням, Україна також зробила цей крок. 23 листопада 2011 р. прийнята Постанова Кабінету Міністрів №1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій». 20 квітня 2012 р. спільним наказом МОНМС та Міністерства соціальної політики №488/225 був затверджений план заходів щодо впровадження Національної рамки кваліфікацій.

У документі, зокрема, визначаються наступні поняття.

Рамка кваліфікацій – це інструмент класифікації та визначення кваліфікацій, поданих у вигляді переліків дескрипторів – узагальнених описів результатів навчання, що містять чітко сформульовані критерії («точки відліку») приналежності до кваліфікацій.

Національна рамка кваліфікацій – системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений компетентний орган встановив, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) за заданими стандартами.

Кваліфікаційний рівень – структурна одиниця Національної рамки кваліфікацій, що визначається певною сукупністю компетентностей, які є типовими для кваліфікацій даного рівня.

Компетентність/компетентності – здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості.

Результати навчання – компетентності (знання, розуміння, уміння, цінності, інші особисті якості), які набуває та/або здатна продемонструвати особа після завершення навчання;

Уміння – здатність застосовувати знання для виконання завдань та розв’язання задач і проблем. Уміння поділяються на когнітивні (інтелектуально-творчі) та практичні (на основі майстерності з використанням методів, матеріалів, інструкцій та інструментів).

Національна рамка кваліфікацій України передбачає 10 кваліфікаційних рівнів – від 0 до 9, при цьому рівні з 1 по 8 відповідають рівням Європейської рамки; нульовий рівень передбачений для дошкільної освіти, рівень 9 – це рівень доктора наук (такий самий 9-тий рівень передбачений російською Національною рамкою кваліфікацій).

7-й рівень Національної рамки кваліфікацій України, що відповідає 7-му рівню Європейської рамки і 2-му рівню Болонської рамки (магістр) передбачає наступні критерії: