Економічна інтеграція в Латинській Америці

Країни Латинської Америки першими з країн, що розвиваються пішли шляхом регіональної економічної інтеграції. З її допомогою передбачалося добитися таких результатів:

1) за рахунок регіонального заміщення імпорту скоротити залежність від промислове розвинених країн і, як наслідок, частку в нееквівалентному обміні;

2) подолати вузькість національних ринків і розширити ринковий простір до оптимальних розмірів;

3) забезпечити переваги кількісного протекціонізму;

4) збільшити інвестиційні можливості індустрії за рахунок залучення іноземного капіталу:

• розширення регіонального ринку різко підвищить зацікавленість ТНК у капіталовкладеннях в Латинську Америку;

• можливість координації інвестиційної політики в регіональному масштабі на основі об'єднання фінансових коштів держав регіону за рахунок створення перерозподільчо-компенсаційних механізмів тощо;

5) сприяти зниженню напруженості платіжного балансу і таким чином призвело б до ослаблення проблеми зовнішньої заборгованості;

6) здійснити спільне планування індустріалізації на основі взаємодоповнюючих економічних комплексів.

До південноамериканських інтеграційних об’єднань відносяться:

Центральноамериканський спільний ринок(ЦАОР) (англ., The Central American Common Market – CACM), організація країн Центральної Америки, що розвиваються, створена в цілях поступового об'єднання національних господарств країн-учасниць в єдиний «спільний ринок». Країни Центральної Америки раніше інших країн, що розвиваються, у тому числі латиноамериканських, вступили на дорогу інтеграції. Генеральний договір центральноамериканської економічній інтеграції поміщений в 1960 в м. Манагуа (Нікарагуа) і набрав чинності 4 червня 1961. Учасники ЦАОР: Гватемала, Нікарагуа, Сальвадор, Гондурас (до січня 1971), Коста-Ріка (з 1962 по вересень 1972). Учасники ЦАОР домовилися поступово лібералізувати взаємну торгівлю, ввести в дію єдину центрально-американську митну номенклатуру, застосовувати єдиний митний тариф «спільного ринку» відносно третіх країн. Договір забороняє субсидування експорту і «нелояльну конкуренцію», розглядає питання фінансування економічного розвитку на основі регіональної рівності, визначає режим транспорту і транзитних перевезень, передбачає уніфікацію податкових стимул-реакцій промислового розвитку, вирішує вільний рух робочої сили і капіталів в межах території країн-учасниць.

МЕРКОСУР (MERCOSUR) –Південноамериканський спільний ринок – Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай.

КАРІКОМ (Caribbean Community - CARICOM) –Карибське співтовариство - Гаяна, Барбадос, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Антигуа і Барбуда, Монтсеррат, Сент-Кітс і Невіс, Домініка, Гренада, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Беліз. Членом КАРІКОМ є також Багамські острови, але вони не беруть участі у домовленостях про створення єдиного ринку. Карибський спільний ринок було засновано 1973 р.