Етикет деяких країн Заходу

США

Громадяни США (сша) - великі патріоти, поважають свою державу та її закони, свій прапор, герб та гімн. Якщо в країні виникає якийсь політичний конфлікт, амери­канець купує національний прапор і вивішує його на своєму бу­динку. Американці дуже правдиві, тому той, хто один раз збре­хав, може втратити свою репутацію назавжди. Бути похмурим на роботі - для американця це, все одно, що прийти у брудному одязі. Щодо останнього, то вони надають перевагу зручному по­всякденному. Звертаються одне до одного неофіційно, навіть коли між ними велика різниця у віці та суспільному становищі.

Робота в американців завжди стоїть на першому місці - у цьому навіть японці і тайці їм можуть поступитися. Тому їх часто вважають великими матеріалістами: успіх американців найчастіше вимірюється кількістю зароблених грошей. І тому не дивно, що загальна енергія американців дуже висока: вони навіть не люблять перерв у бесіді, краще поговорять про пого­ду, ніж зроблять паузу.

Для більшості пряма та відверта розмова - показник чесності та влади, тоді як розмова за допомогою натяків асоціюється з нечесністю та не­впевненістю. Американці, які звикли віддавати прямі накази своїм підлеглим, розцінюють вказівки, що даються в завуальо­ваній формі, як спроби маніпулювати ними, аби у випадку негативного результату зняти з себе відповідальність.

В останні роки в Америці мати багато друзів стало таким же важливим, як мати багато грошей. Але це все ж таки не зава­жає бути їм відособленими один від одного: якщо ви зателефо­нуєте, найшвидше вам доведеться розмовляти з автовідповідачем, навіть якщо господар вдома, і не відомо, чи пролунає відпо­відний дзвоник. Замкнутість особистості привела до того, що США - замкнуте суспільство. їх практично не цікавить життя інших народів. Вони мають своїх, «домашніх» кумирів - вели­ких баскетболістів, журналістів. Пересічний європеєць знає про Америку більше, ніж американець - про Європу. Це ґрунтуєть­ся на впевненості в тому, що все найважливіше і найцікавіше відбувається в їхній країні.

Американці цінують час і тому пунктуальні. Вони користу­ються щоденниками і живуть строго за розкладом, приходять на зустріч у призначений час. На Східному узбережжі країни (від Вашингтону до Бостону) цього правила свято дотримують­ся - запізнення не можуть нічим бути виправдані. На заході країни до цього ставляться значно терпиміше. Але всі амери­канці цінують жарти і добре на них реагують, намагаються підкреслити дружні стосунки та щирість.

Для встановлення нових ділових контактів у США ніколи не буде зайвим мати при собі декілька копій свого СУ (від латинського «curriculavitae»- опис життєвого шляху). В СV ви даєте інформацію про свої титули і почесні звання, якщо вони у вас є, про свою освіту (коли і що закінчили), наявність учених ступенів та звань (коли і де ви їх здобули), які маєте друковані праці чи винаходи, де та ким працюєте. Іншими словами, про значущі моменти вашої професійної кар'єри: аме­риканці воліють знати, з ким мають справу.

В повсякденному етикеті є теж деякі значущі правила. На­приклад, ніколи не рекомендується писати на конверті повністю «Міster» або «Міstress», повністю пишеться тільки «Міss».

Якщо у вас є рекомендаційні листи до спільних друзів - відправте їх поштою, надаючи ініціативу запрошення цим дру­зям. А якщо ви хочете зустрітися в Америці з цими друзями - попередньо зателефонуйте їм, сповістивши про свій приїзд, та чекайте їх запрошення.

І ще: ні в якому разі не запізнюйтесь на шлюбну церемонію чи поховання - це неприпустима провина. На траурній цере­монії під час виходу з церкви співчуття не висловлюють.

Великобританія

Великобританці схильні до всього простого, природного, прихильні до традицій і домівки. За головну достойність людини вважають самовладання, люблять порядність, прагнуть комфорту. Англійця можна дізнатися по незворушному вигляду: ніякий шум і крик не налякає, не здивує. Національними рисами можна назвати пристрасть до парі, терпимість до чужої думки. Англієць упевнений, що в його країні все йде краще, ніж у інших, дивиться на іноземців звисока.

Їхній ідеал: освіта; самоповага; чесність; такт; ґречність (вишукана ввічливість); відсутність чванливості, хвастощів.

Домашні тварини займають вище положення, ніж діти.

Знайомлять просто по імені.

У діловій обстановці звертаються: місіс, міс, містер, сер.

Діловий стиль відрізняється від усіх інших: для бізнесу характерна кастовість, консерватизм. Починають ділову розмову завжди з нейтральних фраз (ритуал спілкування): про погоду; про відвідини клубів; про скачки; про турніри.

Англійцям властиві такі риси, як стриманість, схильність до недомовок, повага до приватної власності, підприємництво [31]. Незалежність, що межує з відчуженістю, - основа людських взаємин у Британії. У англійців дуже високо розвинуте почут­тя справедливості, тому при веденні справ вони цінують чесну гру: зневажають хитрість та підступність.

Англійські традиції вважають стриманість у судженнях за ознаку поваги до співбесідника. Звідси і потяг до уникнення категоричності, часте використання різноманітних словоспо­лучень на зразок «мені здається», «я вважаю», «можливо» тощо: І взагалі, англійці уникають в бесіді будь-яких особис­тих моментів, усього того, ще можна розцінити, як вторгнен­ня в приватне життя. У зв'язку з цим англійський етикет має таке поняття, як «прайвесі», яке гарантує, що ваш спокій не буде порушено без спеціального дозволу. У традиційному бри­танському клубі люди можуть бачитись десяток років, часто займаючи сусідні крісла, і не розмовлятимуть одне з одним, бо … їх ніхто не познайомив.