Файлова система. Файл ¾ іменована область пам’яті на диску або дискеті, в якій зберігаються тексти програм, документи

Файл ¾ іменована область пам’яті на диску або дискеті, в якій зберігаються тексти програм, документи, графічні об’єкти і т.і. Ім’я файлу складається з двох частин, що відокремлюються крапкою: імені довжиною до 8 символів та розширення довжиною до 3 символів. Наприклад, Docum1.doc.

В різних операційних системах різні вимоги до імен файлів: в Windows 9x - довжина імені до 255 символів; в MS DOS ¾ довжина імені до 8 символів. Розширення файлу вказує на тип інформації, що зберігається у ньому, та на прикладну програму (програмне середовище), в якій був створений цей файл:

.doc - MS Word; .xls - MS Excel; .mdb - MS Access; .ppt - MS PowerPoint; .txt - текстовий файл; .vbp - проект VisualBasic; .exe - програми, що запускають на виконання; .bmp - растровий малюнок (Paint).

У командах пошуку файлів використовують символи: “?” і “*”.

“ * ”¾ замінює будь-яке число символів в імені файлу або розширенні;

“?”¾ будь-який один символ в імені файлу або розширенні.

Наприклад, знайти: *.txt -всі файли з розширенням.txt; work.* - всі файли з іменем work і будь-яким розширенням; picture?.bmp - файл має розширення .bmp і будь-який 8-й символ.

Каталог (директорія, папка) - спеціальний розділ на диску (дискеті), в якому розташовані імена файлів та необхідна інформація про них, наприклад, час і дата створення або останнього поновлення файлів, тип та розмір файлу.

Файлова система ¾ сукупність каталогів і файлів, що зберігаються на диску. Вона має ієрархічну структуру. На кожному диску є один кореневий (головний) каталог. Наприклад, каталог С:\єкореневим каталогом на вінчестері,аА:\ -на дискеті.

Повне ім’я файлу має вигляд: [диск:][шлях\] ім’я.розширення, де шлях ¾ це послідовність імен каталогів, відокремлених символом “\”, які задають маршрут руху від поточного каталогу до каталогу з потрібним файлом. Наприклад, С:\MO\MO1\Kontrol.txt .

 

Різновиди програмного забезпечення

Програми, з якими працює комп'ютер, бувають резидентними та нерезидентними. Резидентні програми постійно знаходяться в пам’яті комп’ютера. Програми поділяються на:

системні програми, що виконують допоміжні функції: копіювання інформації, надання довідкової інформації, перевірку працездатності пристроїв і т.і.;

прикладні програми, що безпосередньо забезпечують: редагування текстів, малювання картинок, обробки інформації в базах даних і т.і.;

інструментальні системи (системи програмування), що забезпечують створення нових програм та програмних комплексів.

Системні програми:

· Операційна система - програма, що завантажується при включенні комп'ютера, здійснює діалог з користувачем, керування комп'ютером та його ресурсами, запускає інші програми на виконання.

· Драйвери розширюють можливості MS DOS по керуванню пристроями введення-виведення, оперативною пам'яттю і т.і. За їх допомогою можливе підключення нових пристроїв чи нестандартне використання наявних пристроїв.

· Операційні програми-оболонки забезпечують більш зручний і наочний спосіб спілкування з комп'ютером, ніж за допомогою командного рядка MS DOS. Програмами-оболонками є NC, XTree Pro Gold, PC Shell та інші.

· Утіліти - програми допоміжного призначення: дефрагментація, сканування, форматування та т.і. Часто утиліти поєднуються в комплекси, найбільш популярні комплекси Norton Utilities, PC Tools Deluxe і Mace Utilities.

¨ Пакувальники (архіватори) - програми, що записують інформацію у стислому вигляді, застосовуючи спеціальні методи архівації. Найбільш популярні PKZIP/PKUNZIP, ARJ, RAR, WINRAR, WINZIP. Архівний файл, створений одним архіватором, часто неможливо прочитати іншим.

¨ Антивірусні програми призначені для запобігання зараження комп'ютерним вірусом і ліквідації наслідків цього зараження.

¨ Комунікаційні програми призначені для організації обміну інформацією між комп'ютерами.

¨ Програми для діагностики комп'ютера перевіряють конфігурацію комп'ютера (кількість пам'яті, її використання, типи дисків і т.і.), працездатність пристроїв комп'ютера.

¨ Програми для оптимізації дисків забезпечують більш швидкий доступ до інформації за рахунок оптимізації розміщення даних на диску. Ці програми переміщують усі ділянки кожного файлу один до одного, усувають фрагментацію, збирають усі файли на початку диску і т.і.

¨ Програми динамічного стискання дисків стискають інформацію при запису на диск, а при читанні відновлюють її у вихідному вигляді.

¨ Програми для автономного друку (спулери) друкують вихідну інформацію на принтері паралельно з виконанням іншої роботи на комп'ютері.

¨ Програми для керування пам'яттю забезпечують більш гнучке використання оперативної пам'яті комп'ютера.

¨ Програми для друку екрана використовують для виведення на друк вмісту екрана.

Прикладні програми:

· редактори текстів (наприклад, MS Word);

· видавничі системи (наприклад, QuarkXPress);

· табличні процесори (наприклад, MS Excel) забезпечують роботу з великими таблицями даних;

· програми для «верстки» тексту (наприклад, Microsoft Publisher, Adob PageMaker);

· програми для WEB-дизайну (наприклад, Microsoft FrontPage, Macromedia DreamWeaver)

· системи керування базами даних (наприклад, MS Access).

· редакториілюстрованої графіки (наприклад, CorelDraw, PhotoShop, Paint).

· Системи автоматизованого проектування (САПР)(наприклад, AutoCad, ArchiCAD).

· математичні пакети (наприклад, MathCad, MatLab).

· бухгалтерські програми для ведення бухгалтерського обліку, нарахування заробітної плати, підготовки фінансової звітності і аналізу фінансової діяльності і т.і. (наприклад, 1С-Бухгалтерія, 1С - Підприємство).

· Системи ділової і наукової графіки для виведення різних видів графіків і діаграм.

· Інтегровані системисполучають можливості системи керування базами даних, табличного процесора, текстового редактора, системи ділової графіки, а іноді й інші можливості.

Системи програмування:

Навіть при наявностідесятків тисяч програм для IBM PC користувачам може знадобитися таке, чого не роблять наявні програми. У цих випадках використовуються системи програмування (наприклад, Pascal, С, С++, Turbo C, Turbo Pascal, VisualBasic, VisualPascal, VisualC). До систем програмування належать:

· Компілятор, що перетворює програму, яка написана на одній з мов програмування, в програму в машинних кодах.

· Інтерпретатор, що безпосередньо виконує програму, яка написана на одній з мов програмування.

· Бібліотеки програм

 

 


Операційна система MS DOS

Команда, що вводиться користувачем, ініціює внутрішні, зовнішні команди MS DOS, інших програм чи командних файлів. Для виконання команди MS DOS необхідно ввести її ім'я та параметри.

При «зависанні» комп'ютера чи неправильній роботі програми роботу комп'ютера припиняють, натиснувши [Ctrl]+ [Break].Для перезавантаження операційної системи натискають [Ctrl] + [Alt] + [Del]або «Reset» на корпусі комп'ютера.

Якщо команда MS DOS видає занадто багато інформації на екран, слід скористатися комбінацією клавіш [Ctrl] + [S]. Повторне натискання [Ctrl] + [S] відновить задачу.

Основні модулі MS DOS:

1. Базова система введення-виведення (BIOS – Basic Input-Output System);

2. Блок початкового завантаження (Boot Record);

3. Розширення базової системи введення-виведення (IO.SYS/IBMBIO.COM);

4. Модуль обробки переривань (DOS.SYS/IBMDOS.COM);

5. Командний процесор (COMMAND.COM);

6. Утіліти MS DOS.

BIOS. Зміна параметрів BIOS пов’язана з особливостями апаратури конкретної моделі комп'ютера. BIOS є, з одного боку, складова частина апаратних засобів; з іншого боку, - один з програмних модулів MS DOS. Основні функції BIOS:

1. Автоматичне тестування основних апаратних компонентів (зокрема ОЗП).

2. Виклик блоку початкового завантаження MS DOS. Спочатку BIOS завантажує цей блок з системного диску в пам'ять і передає на нього керування, а той здійснює завантаження інших модулів MS DOS.

3. Обслуговування системних викликів, або переривань. Системні виклики виробляються програмними або апаратними засобами з метою виконання різноманітних операцій. Для реалізації системних викликів використовується механізм переривань, суть якого полягає в тому, що поточна робота машини припиняється на короткий час одним із сигналів для негайного опрацювання ситуації, що виникла. Кожне переривання має унікальний номер і з ним пов'язана спеціальна програма, що призначена обслуговувати цю ситуацію. ВІОS обслуговує переривання нижнього рівня, тобто ті, які вимагають безпосереднього керування пристроями комп’ютера.

­­­­­­­­­­Блок початкового завантаження - це програма, функція якої полягає в зчитуванні з системного диску в оперативну пам'ять інших частин MS DOS - розширення ВІОS і модуля обробки переривань. Сам завантажувач розміщається на системному диску завжди на тому ж самому місці - на 0-й стороні, у 1-м секторі доріжки 00, його довжина - 512 байт. Завантажувач переглядає каталог системного диску і переконується у тому, що перші два файли є модулями MS DOS з іменами I0.SYS і DOS.SYS. При цьому обом файлам надаються спеціальні атрибути, завдяки яким імена зазначених системних файлів не виводяться, хоча вони і присутні в каталозі.

Зауваження. Завантажувач завжди записується на диск при форматуванні незалежно від того, чи буде цей диск системним.

Розширення ВІОS. За допомогою команд I0.SYS здійснюються всі операції обміну інформацією з зовнішніми пристроями. Про необхідність підключення нових драйверів зовнішніх пристроїв, та про зміну інших параметрів MS DOS повідомляється через файл конфігурації CONFIG.SYS. Цей файл, якщо він присутній на системному диску, опрацьовується I0.SYS. Команди конфігурування інформують про додаткові драйвери, що необхідно підключити до MS DOS (наприклад: device=MOUSE. SYS підключає драйвер для керування мишею). Крім розглянутих вище функцій, I0. SYS завершує завантаження MS DOS в оперативну пам'ять.

Модуль опрацювання переривань MS DOS складається з програм, які забезпечують роботу файлової системи, пристроїв введення-виведення, опрацювання штатних і нештатних ситуацій та помилок. Наприклад, програми, що входять до MSDOS.SYS, включать двигун НГМД, поставлять у потрібне положення голівки, що зчитують, і т.і. MS DOS.SYS містить також програми, що створюють файли. MS DOS.SYS повинен знати, які ділянки пам'яті на диску вільні, а у випадку повного заповнювання диску видати повідомлення: Diskette full (диск заповнений). MS DOS.SYS відає й областями ОЗП.

Командний процесор (COMMAND.COM) на відміну від програмних модулів I0.SYS і MS DOS.SYS може займати на системному диску будь-яке місце і розглядатися як звичайна програма. Основні функціЇ командного процесора :

- прийняття і розбір команд, отриманих з клавіатури або з командного файла;

- виконання внутрішніх команд MS DOS, що знаходяться усередині файла COMMAND.COM;

- завантаження і виконання зовнішніх команд MS DOS і прикладних програм, що знаходяться у файлах з розширенням .СОМ та .ЕХЕ;

- виконання файла автозапуску AUTOEXEC.BAT.

Утіліти MS DOS. Крім розглянутих файлів, MS DOS містить цілий ряд інших програм, що називають зовнішніми командами (обслуговуючими чи сервісними програмами або утилітами).

Основні команди MS DOS

На початку роботи з MS DOS з’являється запрошення:

С:\>, якщо система завантажується з дискуС:

Або

А:\>, якщо система завантажується з диску А:








Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 802;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.013 сек.