Сутність і види власного капіталу, завдання організації його обліку
Будь-яке підприємство незалежно від організаційно-правової форми повинно мати економічні ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має у своєму розпорядженні, які джерела сформували майно підприємства (власні або позикові), яка частка власного капіталу має місце в загальній сумі джерел.
Наявність власного капіталу є основою фінансової самостійності і незалежності підприємства, забезпечує стабільність його розвитку.
Під власним капіталом підприємства розуміють загальну вартість засобів, які внесено власниками або залишено ними на підприємстві з прибутку після сплати податків. Такі засоби належать підприємству на правах власності, використовуються для формування його активів і необхідні для здійснення підприємством діяльності.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» власний капітал визначено як частину в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
З метою правильної організації бухгалтерського обліку власного капіталу необхідно чітко визначити його структуру.
Власний капітал складається з таких видів капіталу:
— статутний капітал;
— пайовий капітал;
— додатковий капітал;
— — резервний капітал;
— нерозподілений прибуток (непокриті збитки);
— неоплачений капітал;
— вилучений капітал.
Складові власного капіталу відображають суму, яку засновники передали в розпорядження підприємства у вигляді внесків або залишили у вигляді нерозподіленого прибутку.
Власний капітал є одним з важливих показників і характеризує забезпеченість підприємства коштами для здійснення діяльності, кредитоспроможність, платоспроможність підприємства.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про власний капітал і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал».
Основні завдання організації обліку власного капіталу наведені
нарис. 13.1.
При організації обліку власного капіталу необхідно враховувати такі фактори, як форму власності, організаційно-правову форму господарювання, кількість і склад засновників і т.д. Необхідно визначити порядок оцінки внесків і збільшення статутного капіталу, встановити порядок вибуття учасників.
Для узагальнення інформації про стан і рух коштів усіх видів власного капіталу призначені рахунки класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань»Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Для кожного виду власного капіталу Планом рахунків передбачено окремі рахунки класу 4.
Всі зміни статутного капіталу мають бути документально оформлені (рис. 13.2).
Інформація про зміни у складі власного капіталу на протязі звітного періоду накопичується у регістрах аналітичного обліку та синтетичного обліку: відомостях, журналах-ордерах з усіх рахунків капіталу або зведеному журналі-ордері при невеликій кількості операцій. Дані про стан і зміни власного капіталу наводяться у фінансовій звітності: формі № 1 «Баланс» та формі № 4 «Звіт про власний капітал».
За даними першого розділу пасиву балансу визначають розмір власного капіталу підприємства на звітну дату шляхом додавання сум статутного, додаткового, резервного капіталу і нерозподіленого прибутку і вирахування суми неоплаченого, вилученого капіталу і суми непокритих збитків. Організація і ведення обліку кожного з видів власного капіталу потребує детального розгляду.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 1008;