Особливості будови і функцій основних органів травлення сільськогосподарських тварин

В організмі тварин корми зазнають великих змін. В органах травлення відбувається фізико–хімічна підготовка їх до засвоєння і всмоктування з них поживних речовин, що використовуються для життєдіяльності і утворення продукції.

Ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонкі кишки в підшлунковою залозою і печінкою і товста кишка утворюють разом з протоками від різних залоз"травний канал, або травну трубку.

У травному каналі відбувається перетравлювання кормів до стану розчинів, з яких організм засвоює і використовує потрібні поживні речовини.

У ротовій порожнині корм подрібнюється і частково перетравлюється внаслідок змочування слиною.

До складу слини входить двовуглекислий натрій (бікарбонат натрію), білок муцин і ферменти – амілаза, мальтаза та оксидаза. За добу в корови виробляється 60 л слини, а в свині – 15 л.

З ротової порожнини корм надходить до глотки – лійкопо­дібного органа, що складається з двох частин: верхньої,– в якій проходить дихальне повітря з носової порожнини, і нижньої – де корм проковтується до стравоходу. Стравохід являє собою м'язову трубку, вистелену всередині слизовою оболонкою. Із стравоходу їжа надходить в шлунок, де відбувається основне перетравлювання корму.

За будовою шлунки (рис. 1) розподіляються на однокамерні (у свиней – А), багатокамерні (у жуйних тварин – Б); шлунок птиці має два відділи – залозистий і м'язовий.