Максим Рильський

Так, до групи неокласиків входили визначні майстри слова – Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Максим Рильський, Павло Филипович, Юрій Клен (Освальд Бургардт). Перші ознаки формування цієї групи навколо журналу «Книгар» відносяться до 1918 р. За прихильність до класики цих поетів називали парнасцями. Вони були видатними популяризаторами цінностей світового (передусім античного) мистецтва, а також перекладачами і викладачами. Парнасці свідомо відмітали від української культури схиляння до бурлеску і копирсання в побутово-етнографічному матеріалі, сентиментальність. Звичайно, захист класичних традицій сприймався владою як аполітизм і став привідом до політичних переслідувань.

Революційно-романтичну тему знаходимо у багатьох поетів, яким імпонувала буремність доби, її розмах, драматизм, трагічність людського життя. Тому й писалися В. Сосюрою такі поеми, як «Червона зима», «Навколо», вірші «Удари молота і серця» В. Еллана-Блакитного, поема «В космічному оркестрі» П. Тичини, «Офіра» В. Чудака тощо.

У Західній Україні досить відомими у цей час є поети Богдан-Ігор Антонич («Привітання життя»), О. Ольжич («Ріньє»), Святослав Гординський («Барви і лінії», «Буруни», переспів «Слова о полку Ігоревім»), Наталя Лівицька-Холодна («Вогонь і попіл»), О. Турянський (поема в прозі «Поза межами болю») та ін. Вони, гуртуються навколо таких журналів і газет, як «Літературно-науковий вісник», «Дзвони», «Поступ», «Ми», «Наша культура», «Діло» (із літературним додатком «Назустріч»).

Вірними темі України, тонкими знавцями народних типів української ментальності залишалися письменники старшого покоління, які вже мали на той час визнання: В. Стефаник, Марко Черемшина, О. Маковей, Т. Бордуляк, О. Кобилянська, А. Крушельницький, М. Яцків. Українські радянські прозаїки вели свої творчі шукання у різних напрямках: соціально-побутової повісті, історичних, історико-революційних, «виробничих», пригодницьких, науково-фантастичних романах.

Течію авангардизму в українській літературі 20-х років ХХ ст. найяскравіше репрезентували футуристи на чолі з Михайльом Семенком.