Михайль Семенко

До авангардистів у різний час належали поети О. Слісаренко, М. Терещенко, Гео Шкурупій, М. Бажан, В. Поліщук, критик В. Коряк. Вони пропагуючи урбанізації культури, захоплювалися технікою і виробництвом, втілювали ритм сучасної епохи у нові поетичні форми, войовничо відносилися до прихильників традиційних художніх течій. Творче і політичне кредо футуристів було винесене на першу сторінку редагованого М. Семенком у 1927-30 pp. журналу «Нова генерація»: «Ми за: комунізм, інтернаціоналізм, індустріалізм, раціоналізацію, універсальну комуністичну установку побуту, культури, наукотехніки. Ми проти: національної обмеженості, буржуазних мод, аморфних мистецьких організацій, провінціалізму, трьохпільного хуторянства (неуцтва, еклектизму)». За свідченнями сучасників, М. Семенко був яскравою фігурою тогочасного суперечливого часу. Він писав епатуючі вірші (у 1924 р. видав збірник своїх поезій під назвою «Кобзар»). У 1937 р. був репресований та на кілька десятиліть вилучений з історії української літератури.