Висновки Менделя зводилися до наступного.

Оскільки вихідні сорти є чистими (не розщеплюються), це означає, що в сорту з домінантною ознакою повинно бути два домінантні фактори (АА), а в сорту з рецесивною ознакою — два рецесивних (аа).

Статеві клітини містять тільки один фактор (у домінантного — А, у рецесивного — а).

Рослини першого покоління F1 містять по одному факторові, отриманому через статеві клітини від кожного з батьків, тобто А и а (Аа).

У поколінні F1 фактори не змішуються, а залишаються відособленими.

Один з факторів домінує над іншим.

Гібриди F1 утворюють із рівною частотою два роди статевих клітин: одні з них містять фактор А, інші – а.

При заплідненні жіноча полова клітина типу А буде мати рівні шанси з'єднатися як із чоловічою половою клітиною, що несе фактор А, так і із чоловічою клітиною, що несе фактор а. Те ж справедливо й для жіночих статевих клітин типу а.

Ясно, що можливі 4 різних комбінації, з яких лише одна не містить домінантного фактора, тому в цьому випадку буде спостерігатися рецесивна ознака. 3 комбінації, що залишилися для рослини з домінантною ознакою, з якої одна частина (АА) дає надалі константне потомство, що не розщеплюються, а інші 2 частини знову дають розщеплення у відношенні 3:1.

У своїй роботі М.Мендель не сформулював ніяких законів, які зараз широко відомі під іменем законів М.Менделя. За нього це зробили інші дослідники, які повторно відкрили менделівські закономірності. Проте основні закони генетики по праву мають ім'я їх першовідкривача.

Перший закон Менделя, або закон розщеплення, формулюється так. При утворенні гамет відбувається поділ пари спадкоємних батьківських факторів, так що в кожну гамету попадає тільки один з них. Згідно із цим законом ознаки даного організму детермінуються парами внутрішніх факторів.

Найголовніше у відкритті М.Менделя — це демонстрація того, що гібриди F1, незважаючи на зовнішній прояв лише однієї ознаки, утворюють гамети більш ніж одного типу, які з рівною частотою несуть як домінантний, так і рецесивний фактори. Колись вважалося, що гібриди, які на практиці часто являють собою проміжні форми, утворюють статеві клітини, що також мають проміжну конституцію. М.Мендель же показав, що спадкоємні одиниці постійні й дискретні. Вони передаються в незмінному виді з покоління в покоління. Вони не змінюються, а лише перегруповуються.