Модифікаційна мінливість

► Модифікаційна мінливість — форма мінливості, не пов'язана зі змінами генотипу й викликана впливом середовища на організм, що розвивається.

Наявність модифікаційної мінливості дуже важлива для розуміння сутності спадкування. Успадковуються не ознаки. Можна взяти організми з абсолютно однаковим генотипом, наприклад виростити черешки від однієї і тієї ж рослини, але помістити їх при цьому в різні умови (освітленість, вологість, мінеральне харчування) і отримати досить сильно відмінні рослини з різними ознаками (висота, урожайність, форма листів тощо). Для опису ознак організму, що реально сформувалися, використовують поняття фенотип.

Так як модифікаційна мінливість не пов'язана зі змінами генотипу, то модифікації не передаються в спадщину. Звичайно це положення чомусь важко усвідомлюється. Здається, що якщо, скажімо, батьки протягом декількох поколінь тренуються в піднятті ваги і мають розвинуту мускулатуру, то ці властивості повинні обов'язково передатися дітям. Тим часом це типова модифікація, а тренування — це і є той вплив середовища, який вплинув на розвиток ознаки. Ніяких змін генотипу при модифікації не відбувається, і придбані в результаті модифікації ознаки не успадковуються. Дарвін називав цей вид мінливості неспадкоємним.

Для характеристики меж модифікаційної мінливості існує поняття норма реакції. Деякі ознаки в людини неможливо змінити за рахунок средовищних впливів, наприклад групу крові, стать, колір очей. Інші, навпаки, дуже чутливі до впливу середовища. Приміром, у результаті тривалого перебування на сонце колір шкіри стає значно темнішим, а волосся, навпаки, світлішає. На вагу людини сильно впливають характер харчування, хвороби, наявність шкідливих звичок, стрес, спосіб життя.

Средовищні впливи можуть призводити не тільки до кількісних, але й до якісних змін фенотипу. У деяких видів примули при утриманні при зниженій температурі (15-20°С) з'являються квіти червоного кольору, якщо ж рослини помістити у вологе середовище при температурі 30°С, то утворюються білі квітки.

Причому, хоча норма реакції характеризує неспадкоємну форму мінливості (модифікаційну мінливість), вона теж визначається генотипом. Це положення досить важливе — норма реакції залежить від генотипу. Один і той же вплив середовища в одного генотипу може призвести до сильної зміни ознаки й ніяк не вплинути на іншу.