Спроби порятунку Речі Посполитої. Відню. Виборні посади шляхти були ліквідовані, а їх місце зайняла чиновна ієрархія

Відню. Виборні посади шляхти були ліквідовані, а їх місце зайняла чиновна ієрархія. Австрійські власті скасували засаду шляхетської рівності. За австрійським взірцем шляхту поділено на магнатів і власне шляхту. До магнатів зараховано всіх носіїв титулів князя і графа, причому графами ставали всі ті, хто на 1772 р. у Речі Посполитій були сенаторами, каштелянами, воєводами, міністрами або їхніми нащадками і подавали заяви з проханням надати графський титул та вносили за нього визначену суму.

У 1775 р. було проголошено створення в Королівстві провінційного сейму, подібного до сеймів, що діяли в інших землях Австрійської монархії. У сеймі мали право засідати магнати, шляхта і представники державних міст. Вони могли лише обговорювати те, як проводити в життя питання ("постулати", від чого сейм іменували посту.чатним), законопроекти з яких виносив на їх розгляд уряд. Але й до цього безсилого сейму уряд ставився з недовірою. Вперше він був скликаний імператором 1782 р., потім - 1786 і 1788 pp. Після цього до 1817 р. сейм не збирався.

1780-і роки в "Королівстві Галіції і Лодомерії" були ознаменовані селянською реформою, яка пов'язана з іменем імператора ИосифаII (1780-1790): у 1781 р. була скасована особиста залежність селян від феодала; співвідношення панської і селянської земель станом на 1 листопада 1786 р. оголошено нормою, порушення якої заборонялося; максимальний розмір панщини з селянського господарства обмежено трьома днями на тиждень, а для безземельних селян - 13 днями на рік. Феодали систематично порушували ці та інші законоположення з селянського питання.