Принципи організації оплати праці

· випереджаючі темпи зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням його оплати;

· поєднання централізованого регулювання заробітної плати з самостійністю підприємств і організацій;

· розподіл відповідно до результатів праці, його кількості і якості;

· матеріальна зацікавленість у високих кінцевих результатах праці і необмеженість заробітної плати;

· поєднання індивідуальних інтересів з колективними (при розвитку колективних форм організації праці);

· систематичне підвищення заробітної плати робочих і службовців;

· простота і наочність систем оплати праці.

Державна політика оплати праці практично реалізується через механізм її регулювання і визначається в слідуючих документах:

- Конституція України, Кодекс Законів про працю, Господарський кодекс України, Закон України „Про оплату праці”, тарифних угодах.

Закон "Про оплату праці" (1995) передбачає дві системи регулювання оплати праці: державну та договірну.

Сфера державного регулювання оплати праці реалізується через встановлення:

1. мінімальної заробітної плати

2. інших державних норм і гарантій - за роботу в надурочний час, святкові та вихідні дні, за час виконання державних обов'язків тощо

3. міжгалузевих співвідношень в оплаті праці

4. умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці

5. умов і розмірів оплати праці в бюджетних установах

6. максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств.

7. рівня оподаткування підприємств і доходів працівників

8. форми виплати заробітної плати:

- грошова

- банківськими чеками

- натуральна

9. компенсації робітникам у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати

10. індексації, в період між переглядом мінімальної з/п

11. запровадження допомоги сім'ям з низькими доходами через застосування системи соціальних нормативів:

- мінімального споживчого бюджету, межі малозабезпеченості, середньодушового доходу.

Правова основа оплати праці на підприємстві включає:\

· Законодавчі і інші нормативні акти

· Тарифні угоди

· Трудові договори

Договірне регулювання являє собою укладання системи тарифних угод на трьох рівнях:

1) Державному - генеральна угода (між КМУ, Українським союзом промисловців і підприємців і профспілковими об'єднаннями)

2) Галузевому та регіональному - галузева та регіональна угода.

3) Виробничому - частина колективного договору.

Склад фонду заробітної плати підприємства
(Інструкція за статистикою заробітної плати, затверджена наказом Держкомстат України від 13.01.2004г.)

· Фонд основної заробітної плати

· Фонд додаткової заробітної плати

· Інші заохочувальні і компенсаційні виплати

3. Організація оплати праці на підприємствах здійснюється на основі розподілу функцій і робіт, нормування, форм і систем оплати праці.

Тарифна система – це сукупність нормативів, за допомогою яких проводиться диференціація і регулювання заробітної плати різних груп працівників залежно від складності, умов праці, особливостей і значення окремих виробництв, груп працівників.

Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємопов’язаних елементів:

¾ тарифної сітки

¾ тарифних ставок (низчого розряду)

¾ схем посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних характеристик, тарифних довідників у вигляді ЄТКД, кваліфікаційних довідників посад спеціалістів службовців, керівників.