ГЕПАТИТИ

Гапатити – група хвороб печінки запальної природи, що характеризуються комплексом дистрофічних і некробіотичних змін паренхіми та ексудативних, проліферативних змін і інфільтрації строми органу. За етіологією гепатити можуть бути первинними, тобто розвиваються як самостійні захворювання (вірусний гепатит, медикаментозний гепатит, холестатичний або холангітичний гепатит, та ін.), і вторинними, які виникають на фоні інших захворювань різної етіології (туберкульоз, сепсис, дизентерія, інтоксикації, гастроентерити та ін.). За перебігом ці хвороби можуть бути гострими і хронічними.

Гострий гепатит за характером запалення може бути ексудативним (серозний і гнійний) та продуктивним. При серозному гепатиті основні зміни характеризуються просочуванням строми органу серозним ексудатом та гіперемією судин, менш вираженими будуть дистрофічні та некробіотичні процеси в гетапатоцитах та пророліферація сполучнотканинних елементів з інфільтрацією клітинами гематогенного походження строми органу. При продуктивному гепатиті переважатимуть процеси проліферації ретикулоендотеліоцитів печінки та інфільтрації зон запалення клітинами гематогенного походження. Печінка збільшена, в’яла, малюнок часточок згладжений, орган нерівномірно повнокровний, колір органу строкатий: червоно-коричневий, червоно-бурий, або червоно-жовтий, зустрічаються плямисті крововиливи. При гнійному гепатиті ексудат може дифузно розповсюджуватися вздовж жовчних шляхів (при гнійному холангіті) та судин, або можуть утворюватися абсцеси (частіше при метастатичному занесенні збудників в печінку).

Хронічний гепатит характеризується різко вираженими дистрофічними та некротичними процесами в паренхімі органу в поєднанні з проліферацією сполучнотканинних елементів та склерозом строми органу, її інфільтрацією клітинами гематогенного походження та регенерацією печінкової тканини. Вказані зміни можуть бути представлені в різних поєднаннях, а тому розрізняють три морфологічних види хронічного гепатиту: хронічний активний гепатит, при якому відмічають різко виражені дистрофію і некроз гепатоцитів і клітинну інфільтрацію, яка охоплює не лише строму органу, а проникає всередину часточки; хронічний персистуючий гепатит – дистрофічні зміни слабо виражені, а характерна лише дифузна клітинна інфільтрація строми органу; хронічний холестатичний гепатит – виражена клітинна інфільтрація строми органу за ходом жовчних протоків. При хронічному гепатиті печінка незначно збільшена, щільна, сіро- або буро-коричневого кольору з темно-червоними смужками і плямами.

Завершення гепатиту залежить від характеру перебігу, від розповсюдженості процесу, ступеня ураженості та репаративних можливостей самого органа. В легких випадках запалення можливе повне відновлення структури та функції печінки, при масивних та тяжких ураженнях та в хронічних випадках можливий розвиток цирозу органу.