Шкала електромагнітних хвиль

Різні електромагнітні хвилі характеризуються величезним діапазо­ном довжин хвиль, від значень у десятки кілометрів до 10^{-12 м і менше.}

У залежності від властивостей електромагнітних хвиль та способів їх виникнення, весь цей діапазон поділено, мов шкалу, на окремі ділян­ки: радіохвилі; мікрохвилі (або ультракороткі хвилі); інфрачервоні промені; світлові промені (видиме світло); ультрафіолетові промені; рентгенівські промені; гамма-промені. Всі ці ділянки не мають чітких розмежувань, спостерігається їх перекривання, тобто хвилі однако­вих довжин можна одержувати різними способами (наприклад, найбільш довгохвильові інфрачервоні промені можуть не тільки спос­терігатись у спектрі випускання тіл, але й випромінюватись спеціаль­ним коливальним контуром).

Світло

Світловими хвилями (світлом) називають електромагнітні хвилі, дія яких на сітківку ока людини створює зорові відчуття.

Погляд на світло як на хвилі укорінився завдяки Гюйгенсу, Френелю і, особливо, Максвеллу, який довів електромагнітну природу світла. На відміну від звука, світло характеризується дуже вузьким діапазоном: від ≈780 нм (довгохвильова межа червоного світла) до ≈ 400 нм (коротко­хвильова межа фіолетового світла). Оскільки межі діапазону звукових хвиль прийнято характеризувати частотами, наведемо, для порівняння, в частотах і межі світлового діапазону: 3,8*10¹⁴ Гц - 7,5*10¹⁴ Гц.