Дуалізм хвиль та частинок

Світло являє собою складне явище: в одних випадках воно веде себе як електромагнітна хвиля, в інших - як потік особливих частинок (фотонів). Говорять, що світло володіє одночасно і хвильовими і корпускулярними властивостями.

Аналізуючи явища інтерференції, дифракції та поляризації світла ми підкреслюємо хвильову природу світла. Розглядаючи явище фотоефекту, уявляємо світловий потік у вигляді потоку частинок - фотонів.

По сучасним уявленням не тільки електромагнітне випромінювання має властивості хвиль і властивості частинок, але й будь-яка мікроскопічна частинка, наприклад електрон, має як корпускулярні, так і хвильові властивості. Встановлено, що рухові частинки можна співставити хвилю, довжиною , де - стала Планка, р – імпульс частинки. Енергія частинки Е пов'язана з частотою співвідношенням . Корпускулярні та хвильові властивості частинок невід'ємні одна від одної. Очевидно, не існує частинок, які володіють тільки корпускулярними, або тільки хвильовими властивостями. Виходячи з цього, був відкритий фундаментальний закон природи, який називається дуалізмом хвиль та частинок, або корпускулярно-хвильовим дуалізмом.

Явища, пов'язані з поляризацією світла розглядаються на основі хвильових властивостей світла. Тому, не розглядаючи корпускулярних уявлень, будемо вважати, що світло являє собою електромагнітну хвилю.