ГОДУВАННЯ ХВОРИХ

Годування залежить від характеру і обсягу оперативного втручання; починати його можна з дозволу хірурга, який виконував операцію, або палатного лікаря.

1. Після операцій на ШКТ перші дні хворий може зовсім не отримувати ентерального живлення, потім йому починають давати їжу з обмеженим вмістом баластних речо­вин (бульйон, кисіль, сухарі) — стіл № 1-а або 1-6, а надалі поступово переводять на загальний стіл № 15. Протипоказане молоко, бо воно спричинює метеоризм.

2. Після операцій на верхніх вагальних відділах ШКТ (стравохід, шлунок) перші два дні хворий через рот нічого не отримує. Його годують парентерально: уво­дять підшкірно, внутрішньовенно кров, кровозамінники, глюкозу, живильні клізми. З 2—3-го дня призначають стіл № 0 (бульйон, кисіль), з 4—5-го дня — стіл № 1-а, з 6—7-го дня — стіл № 1-6 (кашоподібна їжа), з 10—12-го дня за відсутності ускладнень переводять на загальний стіл.

3. Після операції на органах черевної порожнини, але без порушення цілості ор­ганів травлення (жовчний міхур, підшлункова залоза) і селезінки, признача­ють стіл № 13 (бульйон, протерті супи з сухарями, кисіль, печені яблука).

4. Після операції на товстій кишці необхідно, щоб протягом 4—5 діб у хворого не було випорожнення. Для цього хворий отримує їжу з малою кількістю клітковини.

5. Після операції в ротовій порожнині через ніс уводять зонд і через нього хворий отримує рідку їжу (бульйон, вершки, кисіль).

6. Після оперативних втручань, не пов'язаних із травним трактом, перші 1—2 дні хворий отримує стіл № 1-а або № 1-6, а надалі — № 15.