Гістон Н1

Одна молекула п’ятого гістону – лінкерного гістону Н1 – взаємодіє з кожною нуклеосомою у хроматині. Проте ця взаємодія, на відміну від корових гістонів, є динамічною: спостерігається швидкий обмін лінкерних гістонів між хроматином та їхнім пулом у ядрі.

Рис. 14. Схема будови гістону Н1 і структура його глобулярного домену GH1 (1HST, аналог гістону Н1 з еритроцитів птахів, що позначається як Н5).

За своєю структурою гістон Н1 (мономерний білок) суттєво відрізняється від корових гістонів (рис. 14). Молекула Н1 містить N-кінцевий невпорядкований хвіст, глобулярний домен GH1 і довгий, збагачений позитивно зарядженими залишкам (насамперед Lys) С-кінцевий хвіст довжиною приблизно 100 амінокислотних залишків (приблизно половина молекули). Глобулярний домен (приблизно 80 амінокислот) належить до так званої родини спіральних із крильцем (winged helix) ДНК-зв’язувальних білків. На поверхні домену існують два можливі сайти взаємодії з ДНК, які формуються кластерами позитивно заряджених амінокислот і локалізовані на протилежних боках глобули. Відповідно, глобулярний домен взаємодіє з нуклеосомною ДНК на виході з нуклеосоми, імовірно, між двома сусідніми витками (рис. 15, а), додатково стабілізуючи нуклеосомну суперспіраль. С-кінцевий хвіст Н1 взаємодіє з обома лінкерами, що виходять з нуклеосоми. У результаті дві лінкерні ділянки (довжиною по 10 – 30 пар основ) утворюють стеблоподібну структуру на виході з нуклеосоми (рис. 15, б).

Рис. 15. Схема взаємодії глобулярного домену GH1 (а) та цілого гістону Н1 (б) із нуклеосомою.