Глобулярна структура

Поліпептидний ланцюг глобулярного білка довжиною 50 − 150 (максимально 250) амінокислотних залишків укладається в єдину щільну глобулу розміром 25 − 40 Å. У середині такої глобули утворюється гідрофобне ядро з неполярних залишків, заекрановане від води полярною поверхнею глобули. Довші ланцюги утворюють кілька субглобул із власним гідрофобним ядром кожна − структурних доменів. Просторову структуру будь-якого поліпептидного ланцюга називають третинною структурою. Досить часто молекула білка складається з кількох поліпептидних ланцюгів, які можуть укладатися в єдину щільну глобулу або формувати окремі глобули, що взаємодіють між собою. В обох випадках кажуть про четвертинну (субодиничну) структуру білка. Різні варіанти зображення просторової структури білка показані на рис. 7. На частинах (б) і (г) добре видно утворення всередині глобули щільного гідрофобного ядра.

Рис.7. Різні варіанти зображення структури глобулярного білка (глобулярний домен гістону Н₅, код PDB 1HST): (а) − остов ланцюга (з’єднані між собою Сα-атоми); (б) − атомна модель, червоні − атоми неполярних, сині − полярних залишків; (в) − схема будови, де показані вторинні структури; (г) − до попередньої схеми додано атоми неполярних залишків. Усі рисунки мають однакові проекції та масштаб.