Показники ефективності інформації
Основними вимогами до якості інформації повинні бути:
1) точність;
2) своєчасність;
3) повнота;
4) комплексність системи інформації;
5) адресність;
6) правова коректність;
7) висока швидкість збору, обробки і передачі;
8) актуальність.
Як показники визначення якісних характеристик ефективності інформації для управління процесами інноваційного розвитку можуть бути використані такі коефіцієнти [5]:
- коефіцієнт повноти інформації (Кп) – розраховується як відношення обсягу інформації, яка є в розпорядженні особи, що ухвалює рішення (Кз), та обсягу інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення (Кгр):
;
- коефіцієнт суперечності інформації (Кс) – розраховується як відношення кількості незалежних свідоцтв на користь ухвалення рішення (Кнс) до загальної кількості незалежних свідоцтв у сумарному обсязі релевантної інформації (Кнср):
;
- коефіцієнт точності інформації (Кт) – розраховується як відношення обсягу релевантної інформації (Кр) до загального обсягу інформації, яка є в розпорядженні особи, що ухвалює рішення (Кз):
.
- коефіцієнт своєчасності надходження інформації (Ксв) [13, 22] –розраховується як відношення кількості незалежних свідоцтв при збігу в часі надходження інформації і ухвалення рішення (Кнсч) до загальної кількості незалежних свідоцтв про надходження інформації у сумарному обсязі релевантної інформації (Кнср):
.
Крім оцінки ефективності інформації, необхідно визначити кількість дійсно необхідної інформації (Кгр), а також граничну (допустиму) вартість інформації (ВІгр), тобто максимальну суму, яку можна за неї заплатити. Для цього [15] необхідно порівняти очікувані граничні вигоди (ГВ) з очікуваними витратами (ОВ) на її отримання.
Якщо граничні вигоди від купівлі інформації перевищують очікувані витрати (ГВ>ОВ), то таку інформацію можна придбати, а якщо ж навпаки (ГВ<ОВ), то від придбання такої інформації слід відмовитись, оскільки очікуване значення результату в умовах невизначеності перевищить значення в умовах визначеності, тобто навіть при абсолютно точному прогнозі зменшить величину результату.
Гранична вартість повної інформації у роботі [21] розраховується за формулою
,
де ВІгр- гранична вартість повної інформації, грн;
Рі - очікуваний результат в умовах повної інформованості, грн;
Рн - очікуваний результат в умовах неповної інформованості, грн.
Якщо вартість інформації буде перебільшувати граничну (ВІ>ВІгр), то таку інформацію купувати не варто, бо її придбання зменшить величину результату, а якщо (ВІ ВІгр), то таку інформацію слід придбати.
Не менш важливою є необхідність збору (придбання) інформації, яка буде містити дійсно необхідні відомості. Для цього визначають ефективність пошуку інформації за допомогою показників повноти (Ппв) і похибки пошуку (Ппх) [15]:
,
,
де Кр – обсяг виданої релевантної інформації;
Крм – обсяг релевантної інформації в інформаційному масиві;
Кз – загальний обсяг інформації, яка є в розпорядженні особи, що ухвалює рішення.
Обсяг інформації [14, 15] може розраховуватися кількістю документів або ж у стандартних одиницях, взятих для вимірювання кількості інформації: байт, Кбайт, Мбайт тощо.
Ефективність пошуку інформації перебуває у прямо пропорційній залежності з повнотою пошуку і обернено пропорційній – з похибкою пошуку, тобто ефективність пошуку зростає зі збільшенням показника повноти і зменшенням показника похибки. Однак збільшення повноти пошуку, а відповідно і його ефективності призводить до зростання вартості інформації, тому необхідно знайти значення повноти пошуку, яке б задовольняло особу, що ухвалює рішення, і витрати на його досягнення не повинні перевищувати граничну вартість інформації.
Накопичення інформації є доцільним до того часу, доки витрати на її одержання не перевищують очікувані вигоди від володіння нею.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 593;