Технічний аналіз

В задачу технічного аналізу інвестиційного проекту входять:

• визначення технологій, найбільщ відповідних з погляду мети проекту;

• аналіз місцевих умов, у тому числі доступності і вартості сировини, енергії, робочої сили.

Технічний аналіз зазвичай проводиться групою власних експертів підприємства з можливим залученням вузьких фахівців. Стандартна процедура технічного аналізу починається з аналізу власних існуючих технологій. При цьому необхідно керуватися наступними критеріями: 1) технологія повинна себе раніше добре зарекомендувати, тобто бути стандартною; 2) технологія не повинна бути орієнтований на імпортне устаткування і сировину.

Якщо виявляється неможливим використовувати власну технологію, то проводиться аналіз можливості залучення зарубіжної технології і устаткування ща однією з приведених схем:

• спільне підприємство з іноземною фірмою

• покупка устаткування, яка реалізує технологічне "ноу-хау";

• "turn-key" - покупка устаткування, побудова заводу, налагодження технологічного процесу;

• "product-in-hand" - "turn-key" плюс навчання персоналу до тих пір, поки підприємство не проведе необхідний готовий продукт;

• покупка ліцензій на виробництво;

• технічна допомога з боку зарубіжного технолога.

Правило вибору технології передбачає комплексний аналіз декількох альтернативних технологій і вибір найкращого варіанту на основі якого-небудь агрегованого критерію.

Ключові фактори вибору серед альтернативних технологій зводяться до аналізу наступних аспектів використання цих технологій.

1. Колишнє використання вибраних технологій в тих же масштабах (масштаби не можуть бути надто великі для конкретного ринку).

2. Доступність сировини (скільки потенційних постачальників, які їх виробничі потужності, якість сировини, кількість інших споживачів сировини, вартість сировини, метод і вартість доставки).

3. Комунальні послуги і комунікації.

4. Потрібно бути упевненим, що організація, яка продає технологію, має на неї патент або ліцензію.

5. Принаймні початковий супровід виробництва продавцем технології.

6. Пристосованість технології до місцевих умов (температура, вогкість і т. п.).

7. Завантажувальний чинник (у відсотках від номінальної потужності за умов проекту) і час для виходу на повну потужність.

8. Безпека і екологія.

9. Капітальні і виробничі витрати.

В табл. наведений приклад такого багатоальтернативного вибору, в якому кожний чинник оцінюється по десятибальній шкалі.

Узагальнюючий критерій розраховується по формулі:

G = w_lG_l + w₂G₂+...+w_nG_n

де w — вага критерію, Gk — величина критерію.

Технічні альтернативи А і D майже однакові, але можна віддати перевагу D.