Аналіз асортименту

Одним з важливих напрямів аналізу обсягу виробництва продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. Асортимент є однією з умов досягнення запланованого обсягу реалізації.

Під асортиментомрозуміють перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повний, груповий і внутрішньо груповий .

Основна мета асортиментної політики полягає у тому, щоб спрямувати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, споживчими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам покупців.

Номенклатура - перелік найменувань виробів і їх кодів, встановлених для відповідних видів продукції у загальному класифікаторі промислової продукції

Оцінка виконання плану за асортиментом базується на порівнянні фактичного та планового випуску продукції, включеними у номенклатуру

Оцінка виконання плану за асортиментом проводиться трьома способами:

а) за способом найменшого відсотку, (як загальнийвідсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів (за наведеними даними -57,1 %);

б) за питомою вагою у загальному переліку найменувань виробів, за якими виконаний план випуску продукції (необхіднознайти співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану та кількості планових позицій. Цей показник пов'язаний зноменклатурою продукції та має назву „коефіцієнт номенклатурності" (2/4= 50%)

в) за допомогою середнього відсотка виконання тану за асортиментом (розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції. Цей спосіб розрахунку може бути застосований у тому випадку на тих підприємствах, де номенклатура продукції невелика.( 123/155= 79.4%, невиконання складає 100-79.4 = 20.6%)

Таблиця 3. Дані про виконання плану за асортиментом

Виконання плану за асортиментом означає виробництво продукції у певному речовому складі. Коефіцієнт асортиментності може розглядатися лише як специфічний індикатор - чим ближче його значення до 1, тим в більше підприємство зберегло натурально-речовий склад, що передбачався раніше.

При проведенні аналізу необхідно звернути увагу на розширення та оновлення асортименту.

Оновлення асортименту - це процес заміни застарілих зразків продукції на більш сучасні та технічно досконалі, або випуск принципово нової продукції. Коефіцієнт оновлення асортиментурозраховується як:

Ä відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції;

Ä частка вироблених нових видів продукції (у грошовому виразі) до загальної вартості продукції.

1.3. Виконати план за структурою - означає зберегти у фактичному випуску продукціїзаплановані співвідношення окремих її видів.

Зміни в структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники:

обсяг виробництвау вартісній оцінці, матеріаломісткість, трудомісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності.

Якщо збільшується питома вага більш рентабельної продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні, а отже, і валовий прибуток збільшується, і навпаки.

Для розрахунку вплину структурних зрушень і усунення їх впливу на економічні показники використовуються наступні способи:

Порівнюючи фактичну структуру продукції з плановою, потрібно розмежовувати причини змін у структурі.

Зміни:які спричинені потребами покупців,

технічним прогресом і економічними розрахунками, можуть бути оцінені позитивно,

на відміну від змін, пов'язаних з неорганізованістю у роботі,

недоліками у постачанні та оперативному плануванні тощо.