Системи керування електроприводом.

4. Основні несправності допоміжного обладнання.

1. Звукові сигнали.

Звукові сигнали призначені для сповіщання пішоходам і водіям про наближення транспортного засобу. На сучасних автомобілях застосовують електричні, вібраційні чи пневматичні звукові сигнали.

За рівнем звукового тиску електричні звукові сигнали поділяють на тональні та шумові. Перші мають рупорний, а другі — дисковий резонатори. Часто на автомобілях ставлять два сигнали — низького і високого тонів, настроєні в гармонійний акорд (діють одночасно).

Звуковий сиrnал - вiбрацiйного типу безрупорний. На автомобiлях ВАЗ i ГАЗ-24 встановлюються два сигнали - низького й високого тонів. При цьому вмик~ння сигналiв на автомобiлi ГАЗ-24 здiйснюється через реле сигналш.

Сигнал складається з корпусу, електромагнiту, якiрця, контактiв, мембрани та резонаторного диска. Пiсля натискання на кнопку струм вiд акумуляторної батареї через замкненi контакти надходить в обмотку електромагнiту. При цьому електромarиiт притягує якiрець, який прогинає мембрану й водночас розмикaє контакти. Електричне коло розривається, електромагнiт розмагнiчється, й якiрець пiд дiєю пружностi мембрани вiдходить назад, унаслiдок чого контакти знову змикаються, утворюючи замкнене електричне коло, якiрець притягується, й процес повторюється. При цьому створюються частi коливання мембрани (до 100 коливань за секунду) i з'являється звук. Тон звука кожного сигналу регулюється гвинтом, розташованим на заднiй стiнцi корпусу сигналу. Обертанням гвинта за годинниковою стрiлкою сила звука збiльшуться, а в протилежному напрямi - зменшуться.

Схема сигналу С303 і реле сигналів РС503 наведено на рис.9.1. До корпусу 1 прикріплено осердя 4, пластинку 3 нерухомого кон­такта та пружну пластину 7 із контактом. Між корпусом 1 та резона­тором 12 затиснено мембрану її, виготовлену з легованої та загарто­ваної сталі. На мембрані закріплено якір 10 із штифтом 5. Обмотка 9 виготовлена з проводу ПЭВ-2 діаметром 0,64 мм і має опір 0,6 Ом-Вольфрамові контакти 6, які приварено до пластин, перебувають у замкненому стані. Для зменшення іскріння паралельно до контактів переривача увімкнено резистор 8 з опором б Ом.

Реле сигналів РС503 призначено для зменшення сили струму, який протікає через контакти кнопки 17 сигналів, коли на автомобілі поставлено два і більше сигналів.

Рис. 5.1. Схема сигналу С303 та реле сигналів РС503.

2. Скло- і фароочисники, омивники та вентилятори.

Склоочисники призначені для очищення вітрового (а в дея­ких моделях і заднього) скла від атмосферних опадів, щоб було кра­ще видно дорогу. Вони можуть мати вакуумний, пневматичний або електричний привод. Склоочисник з електричним приводом (рис.5.2) складається з електродвигуна 3, черв'ячного редуктора 4, кри­вошипа 2, системи важелів та щіток.

Обертання якоря електродвигуна через черв'ячний редуктор 4, кривошип і важільну систему перетворюється на коливання важелів та щіток 1.

Як додаток до склоочисників часто обладнують обмивники переднього чи заднього скла. Під час руху по сирій брудній дорозі і при відсутності дощу скло забруднюється від автомобілів, що обга­няють чи рухаються на зустріч. В цих випадках щітки лише розмазу­ють бруд по склу, а не очищають його.

Обмивники скла складаються з бачка з чистою водою та насоса, що приводиться в рух вручну, ногою чи електродвигуном. При ро­боті обмивника скло автомобіля під час руху змочується струменем води з форсунок, які встановлені біля склоочисника. Зволожений бруд потім легко очищається щітками склоочисника.

З метою підвищення безпеки руху на легкових автомобілях останніх випусків встановлюють фароочисники, які в темну пору доби за несприятливих кліматичних умов очищають розсіювачі фар від пилу та бруду.

Існує два способи очищення фар: щітками чи струменем. Принцип дії та будова щіткового фароочисника аналогічні принципу та будові склоочисника переднього чи заднього скла. Принцип дії струменевого фароочисника полягає в тому, що частинки бруду та пилу на склі фари змиваються водою, яка подається від електричного насоса через форсунку під тиском до 0,3 Мпа.

Рис. 5.2. Принципова схема склоочисника.

Склоочисник складаеться з електррдвигуна, редуктора, механiзму самозупинення, що повертае щiтки в початкове положення пiсля вимикання склоочисника, та механiзму привода щiток. З валом електродвигуна з'єднано черв'як, який зачеплено з черв'ячною шестiрнею, що передає рух через кривошип тяги й важелi на щiтки. На автомобiлях «Москвич», ЗАЗ i ГАЗ-24 повертанням рукоятки перемикача за годинниковою стрiлкою в перше положення вмикається мала частота обертання, а в друге - велика. На автомобiлях ВАЗ при першому положеннi клавiшi вмикання склоочисник працює з перервами 3 ... 5 с, а при другому - неперервно.

Рис. 5.3. Схема обмивачів вiтpoвoгo скла та фар: