Бойові та похідні порядки зенітної батареї.
У залежності від обстановки і завдань, що вирішуються, батарея може діяти у похідному, передбойовому і бойовому порядку.
Похідний порядок – шикування батареї для пересування в колоні самостійно або в колонах частин (підрозділів), що прикриваються. Він повинен забезпечувати:
високу швидкість руху; швидке розгортання в передбойовий та в бойовий порядки; найменшу уразливість від ЗМУ, ВТЗ та вогневого ураження противника з повітря; підтримання стійкого управління; ведення розвідки та вогню під час руху або з короткої зупинки.
Похідний порядок застосовується при здійсненні маршу при відсутності можливих ударів з повітря, при цьому батарея пересувається, як правило однією колоною самостійно або у складі загальновійськових частин (підрозділів) у готовності до негайногго розгортанння в передбойовий або бойовий порядки.
Таким чином, похідний порядок батареї будується з урахуванням забезпечення бойової готовності, швидкого розгортання в передбойовий і бойовий порядок з ходу для відбиття раптових ударів ЗПН противника.
Середня швидкість руху підрозділів на марші без урахування часу на привали може бути: змішаних та танкових колон - 20-25 км за годину, автомобільних колон - 25-30 км/год. (слайд).
У горах, пустелях, в лісі, в заболоченої місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватись до 15-20 км/год. При проведенні маршу у пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5 км/год. (на лижах – 5-7 км/год.).
Середня технічна швидкість руху сучасної бойової машини танка, БМП, БТР досягає по ґрунтовій дорозі 35 - 45 км /ч, по шосе - 45 - 60 км /год. Проте, як показує досвід маршової підготовки військ, середня швидкість руху на 25 - 30 % нижче середньо-технічної швидкості однієї машини. Це пояснюється тим, що при русі у колоні збільшується час подолання перешкод, зростає нерівномірність руху, знижується ефективність водіння бойових машин механіками-водіями та впливають організаційні недоліки. Дистанція між машинами та підрозділами у колоні може бути 25 - 50 м.
При русі в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, на крутих поворотах, крутих підйомах, узвозах, а також при русі з підвищеною швидкістю дистанції між машинами збільшуються.
Середня швидкість пересування механізованих та танкових підрозділів залежить від середньої технічної швидкості гусеничних та колісних машин, що знаходяться у похідній колоні.
Похідний порядок підрозділів для здійснення маршу в умовах відсутності загрози зіткнення з противником будується з урахуванням зручності руху, досягання високої швидкості, найменшої напруги сил особового складу і збереження бойової техніки. Передовий загін не висилається. Склад похідної охорони і її віддалення від головних сил може бути меншим, ніж на марші в передбаченні вступу у бій.
Підрозділи на гусеничній техніці пересовуються за підрозділами на колісній техніці, або по окремому маршруту. Загони забезпечення руху можуть завчасно висуватися з районів привалу або відпочинку.
Основні сили механізованого батальйону очолюють танкові підрозділи, у танковому батальйоні механізовані підрозділи рухаються між танковими, але за танками. Артилерійські підрозділи слідують за бойовими підрозділами батальйону. Гранатометний підрозділ батальйону слідує за головною ротою головних сил батальйону, а протитанковий підрозділ – за головною похідною заставою, або за головною ротою головних сил батальйону попереду від гранатометного підрозділу. Зенітні підрозділи здійснюють марш ближче до голові колони головних сил, зенітний взвод батальйону – з головною похідною заставою або в складі головних сил батальйону. Всі зенітні засоби знаходяться в постійній готовності до відкриття вогню.Протяжність:основних сил механізованого батальйону - до 3 км
з врахуванням виконання завдань похідної охорони
у глибину - до10 км
по фронту - до 5 км
Передбойовий порядок – шикування батареї для пересування в колонах підрозділів, що прикриваються, розчленованих по фронту та в глибину.
Батарея розгортається в передбойовий порядок при прикритті загальновійськової частини (підрозділів) під час висування за декількома маршрутами.
Передбойовий порядок повинен забезпечувати: швидке розгортання батареї у бойовий порядок; високі темпи пересування в колонах частин (підрозділів), що прикриваються; швидке подолання загороджень, зон зараження, районів зруйнувань, завалів та затоплень; найменшу уразливість від ударів противника; ведення розвідки та вогню під час руху або з короткої зупинки.
Бойовий порядок – розташування батареї на місцевості або в колонах частин (підрозділів), що прикриваються, для ведення бою з повітряним, а для самооборони і з наземним противником.
В русі бойовий порядок батареї застосовується для прикриття підрозділів бригади на марші, при висуванні на рубіж переходу в атаку, у ході наступу, при переслідуванні противника, при веденні батареєю бойових дій у складі передового, рейдового загонів, або загону, що обходить.
При розгортанні на СП бойовий порядок батреї застосовується для прикриття підрозділів бригади в обороні, при розташуванні на місцевості, а також для прикриття нерухомих і малорухомих обєктів (наприклад, переправ, вогневих позицій артилерії, ПУ тощо).
Бойовий порядок батареї, яка озброєна ЗРК 9К33БМ3, включає БКП, стартові позиції БМ, зенітного відділення, місця розташування ТЗМ та машин технічного і тиловогозабезпечення.
Бойовий порядок повинен відповідати завданню, що поставлено, замислу дій частин (підрозділів), що прикриваються, очікуваним діям повітряного противника та
забезпечувати:
найбільш повне використання бойових можливостей озброєння і бойової техніки в залежності від обстановки, що склалася;
надійне прикриття загальновійськових частин (підрозділів), що діють на головному напрямку;
безперервну взаємодію з частинами (підрозділами), що прикриваються, з іншими засобами ППО;
взаємне прикриття СП;
виключення взаємних перешкод між сусідніми БМ та зенітними підрозділами за рахунок виконня норм ЧТР;
швидке здійснення маневру (переміщення);
найкраще використання вигідних маскувальних та захисних властивостей місцевості;
найменшу уразливість від ударів усіх видів зброї противника;
безперервність та зручність управління.
Основними характеристиками бойового порядку батареї є: вид бойового порядку; віддалення БМ від переднього краю; взаємні віддалення між БМ у парі та між парами БМ; віддалення БКП від першої лінії БМ; віддалення ТЗМ від БМ, що забезпечуються.
У залежності від умов обстановки і характеру місцевості бойовий порядок батареї може бути в одну лінію БМ (пар БМ), дві лінії БМ, а також у колону батареї (колону пар БМ).
Бойовий порядок батареї лінію БМ (пар БМ) доцільно створювати в умовах, При цьому забезпечується безперервність прикриття обєктів хоча б однією з БМ з пари і створюються більш сприятливі умови для взаємодії їх із обєктами (підрозділами), що прикриваються.
Побудова бойового порядку батареї в дві лінії БМ застосовується, коли необхідно забезбечити глибину прикриття обєктів (підрозділів).
Бойовий порядок в колону БМ (пар БМ) застосовується для прикриття обєктів (підрозділів) на марші при передбаченні зустрічного бою, при висуванні на рубіж переходу до атаки, під час наступу та при переслідуванні противника, що відходить.
Віддалення БМ першої лінії від переднього краю повинне забезпечувати:
можливо максимальний винос зони поразки у бік противника з метою знищення його ЗПН на далеких підступах до частин (підрозділів), що прикриваються;
найменшу уразливість БМ від наземних вогневих засобів противника (артилерії при її стрільбі прямою наводкою, ПТКР, стрілецької зброї і гранатометів тощо).
При цьому, доцільно розглядати мінімальні і максимальні можливі відстані БМ першої лінії від переднього краю.
При визначені мінімальної відстані необхідно враховувати, що досяжність вогню артилерії прямою наводкою (Дпор. арт. прям. нав.) та ПТКР (Дпор. ПТКР) складає до 3000 м, стрілецької зброї і гранатометів противника (Дпор. СЗ) складає до 2000 м.
Отже, мінімальне віддалення БМ від переднього краю повинне складати не менш Lmіn:
Для виконання вимог можливо більшого виносу зони поразки і знищення ЗПН до нанесення ними ударів по підрозділах, що прикриваються, максимальне віддалення БМ першої лінії від переднього краю повинне бути рівним або меншим суми значень радіуса прикриття ЗРК (ЗРС) на розрахункової висоті (Rпр) і відстані рубежу безпечного бомбокидання (К), що враховується противником для своїх військ, тобто
.
Значення величини віддалення рубежу безпечного бомбокидання розраховується за формулою:
,
де RБ – радіус зони безпечності для відкрито розташованого особового складу по ударній хвилі, світловому випромінюванню і проникаючої радіації;
ВД – середньоквадратичне відхилення ядерної бомби при бомбокиданні по відстані (ВД 
0,2 км).
Значення величини віддалення рубежу безпечного бомбокидання приймається рівним 1-2 км при застосуванні звичайної зброї і 3-5 км – ядерної зброї.
Значення радіусу прикриття для фіксованих умов розраховують за формулою:
,
де 
– радіус зони поразки вогневого засобу на розрахунковій висоті, м;
– величина відносу бомби за час її падіння, м;
Vц – швидкість польоту цілі, м/с;
rБП – радіус поразки боєприпасу, значення якого для розрахунків прийняте рівним 0,6 км;
tв – час вогневого впливу по цілі (с), що дорівнюється:
,
де 
– інтервал часу між пусками ЗКР, с;
n – кількість ЗКР, що витрачаються на обстріл ЗПН.
Віднос бомби розраховується за формулою:
для дозвукових швидкостей польотів ЗПН:
,
для надзвукових швидкостей польоту ЗПН:
,
де Н – висота польоту ЗПН, м;
g – прискорення вільного падіння, (9,8 м/с2).
Таким чином, найбільш доцільним віддалення БМ (L) першої лінії від переднього краю повинне знаходитися в межах
.
При обґрунтуванні взаємного віддалення позицій БМ звичайно розглядають їх віддалення за фронтом і в глибину. Взаємне віддалення позицій БМ за фронтом і в глибину повинне забезпечувати виконання наступних вимог: надійне прикриття частин (підрозділів), що прикриваються; надійний вогневий зв’язок між БМ; можливе відбиття нальоту ЗПН високої щільності; електромагнітну сумісність; мінімальні втрати від ЗМУ та ВТЗ противника.
Максимальні інтервали і дистанції (Іmax) між БМ за фронтом і в глибину з урахуванням забезпечення вогневого зв’язку, можуть складати до двох максимальних курсових параметрів (Pmax):
Іmax 2Pmax
Однак, слід ураховувати, що на таких віддаленнях вогневий зв’язок між БМ може бути порушений у випадку виходу з ладу хоч би однієї БМ. Крім того, при таких віддаленнях не забезпечується взаємне прикриття. З урахуванням цього доцільно максимальні інтервали і дистанції між БМ мати такі, що не перевищують максимальний курсовий параметр:
І1max Pmax .
Мінімальне віддалення між БМ (Іmіn) повинне виключати взаємні перешкоди радіоелектронним засобам, а також забезпечувати взаємне перекриття “мертвих вирв”.
Таким чином, найбільш доцільним взаємне віддалення між сусідніми БМ повинне знаходитися в межах:
Іmіn ІСП І1max .
Віддалення БКП від БМ повинне забезпечувати надійне управління ними, стійке
підтримання радіозв’язку. БКП розгортається, як правило, у центрі бойового порядку батареї.
Віддалення ТЗМ від БМ, що забезпечуються, повинне забезпечувати: своєчасну доставку ЗКР; можливість своєчасного маневру; візуальне спостереження обслугами ТЗМ БМ, що забезпечуються. ТЗМ розташовуються на місцевості з максимальним використанням її захисних і маскувальних властивостей. Крім того віддалення ТЗМ від БКП повинно забезпечувати зручність управління обслугами ТЗМ.
Для розгортання в бойовий порядок батареї призначається стартова позиція.
Стартовою позицією називається ділянка місцевості, що зайнята або підготовлена для ведення батареєю (БМ) вогню. Позиції можуть бути основними, запасними та фальшивими.
Основна СП призначається для ведення бойових дій.
Запасна позиція призначається для здійснення маневру при навмисному або змушеному залишенні основної позиції; для несення бойового чергування та в цілях маскування основної позиції. Вибирається і готується дві-три і більше запасних позицій на відстані до 1000 м від основної.
Фальшива позиція призначається для введення противника в оману про справжнє розташування основних та запасних позицій.
Стартова позиція, як основна так і запасна, обладнається в інженерному відношенні. На ній звичайно обладнаються окопи для БМ, стрільців-зенітників, укриття для ПУ-12М, комбінованої радіостанції (КРС) Р-142, ТЗМ, МТО, машини ЗІП-2, ГАЗ-66, а також щілини і укриття для особового складу.
До позиції БКП, який розгортається на базі пункту управління ПУ-12М та комбінованої радіостанції Р-142 предявляються наступні основні вимоги:
віддалення від джерел электро- і радіозавад (високовольтних ліній передач, потужних електростанцій, електрозварювальних апаратів і т.ін.) повинно бути не менше 500-1000 м;
віддалення від високих будинків, щогл і інших подібних споруд і місцевих предметів повинно бути не менше 200м;
віддалення від зенітних установок, що мають свої РЛС, повинно бути не менше 50м;
розташування КРС при веденні радіозвязку через зовнішню радіостанцію повинно бути на відстані не менш 50 м від неї;
вибір ділянок у лісі з висотою дерев не вище 10-11 м;
забезпечення надійного маскування від повітряної і наземної розвідки противника.
Розміри площі для розгортання ПУ-12М з піднятою телескопічною щоглою повинні бути не менше ніж 12х12 м (для КРС - 10 х10), а без підняття - 6х8 м; при
розгортанні антени сіметричний вібратор для КРС - 100х10 м.
Пункт управління може розміщатися в окопі або укритті.
Стартові позиції БМ батареї, що озброєна ЗРК “Оса-АКМ”, повинні відповідати наступним вимогам:
круговий огляд при кутах закриття у відповідальному секторі БМ - не більш як 0,5о (при визначенні кутів закриття необхідно користуватися телевізійно-оптичним візиром);
нахил до горизонту площадки місця стояння БМ не повинен перевищувати 5о;
у радіусі 200-300 м від площадки місця стояння БМ вкругову по азимуту або у визначеному секторі, указаним командиром батареї, не повинно бути значних нерівностей місцевості (бугрів, пагорбів, ярів), лісових масивів, залізобетонних споруд, будівель міського типу, джерел радіо та теплового випромінювання, високовольтних ліній, які можуть створювати завади радіолокаційним станціям та засобам радіозв'язку;
в радіусі 50 м від БМ не повинно бути каменів, щебеню, цегли та інших предметів, які можуть пошкодити особовий склад, військову техніку, пальні матеріали, що легковоспламеняются, під час пуску ракет.
віддалення від найближчого радіотехнічного комплексу повинно бути не менше 500 м; від сусідньої БМ - не менше 200 м; від найближчих ЗРК (ЗГРК, СНАР) не менше 100 м.
пряму радіовидимість між БКП та КП зрадн (зрп), які обладнані телекодовими засобами;
видимі місцеві предмети для орієнтування БМ - на відстані не менш 1000 м від них;
приховані та зручні під'їзні шляхи, які дозволяють швидко займати (залишати) СП;
Стартова позиція зенітного відділення повинна забезпечувати:
круговий обстріл з кутом укриття не більш як 0,5о;
безпеку стрільби для тих, хто оточує;
укриття від вогню і спостереження противника;
свободу дій при виконанні прийомів стрільби.
Таким чином, командир батареї у залежності від обстановки і завдань, що вирішуються, повинен уміло та творчо підходити до визначення виду похідного, передбойового і бойового порядків батареї з метою максимальної реалізації бойових можливостей підрозділу.
 |
Рис. 3.1. Бойовий порядок зрбатр, яка озброєна БМ 9А33БМ3, в обороні (варіант)
 |
Рис. 3.2. Бойовий порядок зрбатр, яка озброєна БМ 9А33БМ3, в наступі (варіант)
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Таким чином протиповітряна оборона військ є складником загальновійськового бою (операції) та успішне вирішення задачі по ефективному захисту військ і об'єктів від ударів із повітря може бути досягнуте тільки спільними зусиллями всіх родів і видів Збройних Сил — комплексно. Крім того, успіх в досягненні мети протиповітряної оборони в бою (операції) буде залежати від доцільного (для умов, що склалися) застосування сил та засобів ППО. Вивчення даної дисципліни та отримані при цьому знання, забезпечать вам можливість правильно вирішувати питання підготовки та ведення протиповітряної оборони (бойових дій підрозділів, частин ППО СВ).
ЛЕКЦІЯ № 13
Дата добавления: 2015-11-18; просмотров: 2104;