Метод мозокового штурму

Мозковий штурм запропонований А. Осборном наприкінці 30-х років й як метод дуже простий. Він передбачає наявність таких етапів: підготовчий; генерації ідей; аналізу й оцінки ідей.

Суть першого етапу складається в організації процесу власного мозковому штурму. Проведення етапу починається з моменту ухвалення рішення про необхідність використання мозкового штурму для рішення проблеми. Для ведення роботи призначається ведучий, відповідальний за організацію й процедурну частину роботи. У його функції на підготовчому етапі входить: формулювання й переформулювання завдання, підбір учасників для наступних етапів роботи, рішення організаційних питань (приміщення, магнітофон, оповіщення й згода керівництва, запрошених, збір). Важливим елементом цього етапу є підбір учасників. У групу генераторів повинні входити люди з позитивною установкою до творчості, що володіють яскравою фантазією, здатні швидко підхоплювати чужі ідеї й розвивати їх. У групу аналітиків повинні входити особи, що володіють більшою кількістю знань по досліджуваному питанню або якомусь його розділу, тобто фахівці, здатні оцінити ідеї, висунуті на етапі генерації.

Процедура виконання мозкового штурму регламентується декількома правилами. Найважливіші з них - необхідність заборони критики на етапі генерації. Критика не повинна допускатися в якій би те не було формі, самі ідеї подаються без обґрунтування. Допускається висування свідомо нереальних, фантастичних, жартівливих ідей. Забороняється обґрунтування висунутих ідей.

Генерування нових ідей, що заохочує ведучим, проходить, як правило, протягом 35-55 хв. Чисельний склад групи 6-10 чол. Всі ідеї записуються на магнітофон або стенографуються. Вважається нормальним, коли за один цикл роботи група видає 60- 100 ідей. На етапі аналізу основним правилом є виявлення раціональної основи в кожній з висунутих на етапі генерації ідей.

Перевагою методу є його простота в сполученні з потенційно більшими можливостями по висуванню нових ідей. У чинність великої узагальненості правил він не орієнтований винятково на техніку, отже, його можна застосовувати в різних областях людської діяльності. Відомі приклади успішного застосування методу при рішенні конструкторських, технологічних, організаційних, управлінських, економічних завдань, при проведенні експертиз у цих областях, а також при прогнозуванні.

Універсальність методу, як правило, обратно пропорційно його ефективності, тому застосовувати мозковий штурм для рішення завдань пошуку оптимальної конфігурації об'єкта або усунення конкретних протиріч розвитку технічних систем недоцільно. Однак це доводиться робити в тому випадку, якщо в групі немає фахівців, знайомих з методами пошуку.

Основною областю застосування мозкового штурму є пошук рішень у недостатньо дослідженій області, виявлення нових напрямків рішення проблеми. Його також рекомендується використати для пошуку нових сфер застосування вже існуючого виробу або матеріалів, а також для виявлення недоліків існуючого виробу. Крім переваг, метод має й істотні недоліки. Так, наприклад, витрати часу на пошук рішення проблеми можуть бути дуже великі при відсутності гарантії знаходження сильних ідей. У практиці трапляється, що нелегко підготувати й провести мозковий штурм «за правилами», тобто з дотриманням всіх обмежень і вимог. Більші утруднення викликає часом процес підбора учасників. Процес висування ідей також не завжди задовольняє фахівців. Проте, тільки усвідомлення закономірностей процесу пошуку й бажаних результатів у практиці колективної роботи дозволяє зробити мозковий штурм більше керованим і менш громіздким, підвищити ймовірність одержання бажаних ідей.

У цьому зв'язку становить інтерес докладний розгляд деяких особливостей роботи ведучого, які дотепер докладно у вітчизняній літературі не описувалися. Обов'язком ведучого є забезпечення якісного проведення мозкового штурму на всіх його етапах. У першу чергу це обов'язки організаційно-управлінського характеру. Пропонується вибирати ведучих серед осіб, що володіють високою творчою активністю в сполученні з доброзичливістю стосовно ідей, висловленим іншими. Крім того, ведучий повинен мати авторитет серед тих, ким він зібрався керувати.

З розвитком методів пошуку нових технічних рішень з'явилися ведучі-професіонали, що дозволило пред'являти до них цілий ряд додаткових вимог. Інженер-організатор ФВА, що виступає в ролі ведучого, повинен уміти виконувати такі процедури: ухвалювати рішення щодо застосування мозкового штурму, тобто визначати доцільність використання саме мозкового штурму для рішення завдання; підбирати учасників («генераторів» й «аналітиків»); навчати учасників необхідним процедурам; формулювати завдання з урахуванням кваліфікації й особистісних якостей притягнутих до мозкового штурму фахівців; забезпечувати діяльність учасників під час генерації й аналізу ідей; проводити класифікацію ідей; оцінювати ідеї; аналізувати підсумки проведення мозкового штурму.

Кожна з перерахованих процедур містить у собі певну послідовність дій, глибина її пророблення залежить від кваліфікації ведучого.

Основною метою ведучого під час етапу генерації є одержання великої кількості різних ідей, спрямованих на рішення поставленої проблеми або сприятливому рішенню. Однак висуває ідеї не сам ведучий: він може тільки стимулювати, спонукати до цього генераторів.

У діяльності ведучого під час генерації можна виділити: забезпечення процедурної частини процесу генерації; психологічну підтримку учасників; керування процесом генерації для розширення або звуження поля пошуків.

Незважаючи на швидкоплинність, етап генерації має яскраво виражені фази, на яких дії ведучого повинні бути різними. Цих фаз чотири: фази «Включення» або створення робочої обстановки; фаза «Наповнення» або основна фаза, протягом якої відбувається висування більшої частини ідей; фаза «Прориву», на якій провадиться генерація ідей по ключовому пункті проблеми або по одному з перспективних напрямків; фаза «Індукція», на якій відбувається пошук нових і доробка виявлених раніше напрямків розв'язуваної проблеми з використанням отриманої інформації.

Загальною метою ведучого, реалізованої на всіх фазах, є введення «генераторів» у стан максимальної творчої розкутості, щиросердечного підйому, концентрації думки на розглянутому об'єкті. Необхідно забезпечити активну роботу підсвідомості генератора, словесно або графічно фіксувати разом з ним всі образи, що виникають у мозку під час міркування вголос. Однак, якщо кожен генератор може в цей момент творити вільно, як би несвідомо, то ведучий проводить більшу аналітичну й управлінську роботу (табл. 3.2)

Таблиця 3. 2