RF – чистий експорт, який визначається як різниця між експортом та імпортом.

Відправною точкою для побудови кривої попиту візьмемо рівняння класичної кількісної теорії:

, де (3)

М – кількість грошей в обігу;

V – швидкість обігу грошей в русі доходів;

P – абсолютний рівень цін;

Q – реальний обсяг виробництва (реальний дохід).

Це рівняння можна переписати таким чином :

, (4)

де параметр AD відповідає реальному обсягу виробництва Q.

Обертаючись зі швидкістю V, запас грошей M збільшує одночасно як номінальний грошовий дохід, так і номінальні грошові витрати економічних агентів країни на товари й послуги. Згідно рівняння 5.4 обсяг сукупного попиту залежить від кількості грошей в обігу, швидкості їх обертання та рівня цін, за якими купуються товари і послуги.

Чим більше грошей знаходиться в розпорядженні економічних агентів, тим більше товарів та послуг можуть вони купувати один в одного.

Допускаємо, що кількість наявних в обігу грошей є величина стала, бо це обумовлено грошово-кредитною політикою; швидкість обігу грошей в русі доходів (число раз в рік, коли економічні агенти тратять кожну гривню з загальної грошової маси) визначається інституційними факторами і на неї не впливає грошово-кредитна політика або існуючий рівень цін. За цих умов реальна кількість товарів і послуг, попит на які обумовлений витратами фіксованої кількості грошей, є величина, обернено пропорційна існуючому рівню цін.

Рис. 5.1. Крива сукупного попиту, обумовлена витратами фіксованої кількості грошей

На рис. 5.1 зображено криву попиту одиничної еластичності, яка відповідає рівнянню . При цьому сукупний попит в будь-якій точці кривої AD є величина стала, виражена в номінальних одиницях.

Крива сукупного попиту має від¢ємний нахил, що означає скорочення в споживанні, інвестиціях, урядових витратах, у всіх компонентах, які утворюють реальний сукупний попит при зростанні рівня цін.

Крива сукупного попиту відображає той факт, що рух економіки вздовж кривої у відповідь на зміни загального рівня цін може привести до змін номінального національного доходу.

У відповідь на зростання цін, обсяг попиту буде скорочуватися незважаючи на те, що разом із зростанням цін, номінальний дохід буде зростати. Це відбувається тому, що споживач не захищений від інфляції і його заощадження фіксовані в номінальних грошових знаках. Зростання цін скорочує реальний дохід споживача. Обернена ситуація виникає тоді, коли ціни будуть падати. Реальне споживання буде зростати у відповідь на скорочення цін.

У відповідь на зростання цін, яке супроводжується підвищенням норми процента, реальні інвестиції (капіталовкладення) скорочуються, і навпаки, зниження цін сприяє зростанню реальних капіталовкладень.

Зростання цін скорочує і реальні закупівлі держави, бо вони формуються і плануються в номінальному виразі. Крім того, ріст цін в країні викликає зміну курсу національної валюти по відношенню до інших валют. Внутрішні товари і послуги стають дорожчими для іноземних покупців, а іноземні товари і послуги стають дешевшими на внутрішньому ринку. В результаті попит на товари і послуги вироблені в країні, буде скорочуватися. Таким чином, всі компоненти, що формують сукупний попит перебувають в оберненій залежності від середнього рівня цін.

Отже, спадний нахил кривої сукупного попиту пояснюється впливом цінових факторів: а) ефектом реальних грошових залишків (ефектом багатства); б) ефектом процентної ставки; в) ефектом імпортних закупівель.

Ефект реальних грошових залишків – це величина, яка є виміром багатства домогосподарств ( певна частка активів у вигляді готівки, гроші на поточних рахунках, фінансові активи з фіксованими доходами), розміри якого залежать від кількості грошей і рівня цін. Ефект реальної процентної ставки діє тоді, коли рівень цін зростає і купівля товарів вимагає більшої кількості грошей. Попит на гроші збільшується і при незмінній їх пропозиції відбувається зростання процентних ставок. Це призводить до скорочення інвестицій та споживання за рахунок кредиту. Величина сукупного попиту зменшується. Зростання цін на внутрішньому ринку при незмінних світових цінах зменшує попит на вітчизняні товари і збільшує попит на імпортні. В цій ситуації діє ефект імпортних закупівель – чистий експорт, сукупний дохід і скупний попит скорочуються.

Нецінові фактори сукупного попиту збільшують або зменшують його обсяги для всіх можливих рівнів цін і пересувають криву сукупного попиту праворуч або ліворуч. Такими факторами є різноманітні шоки – раптові зміни умов загальної рівноваги на внутрішніх ринках, зумовлені певною економічною політикою, незалежними діями економічних агентів, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками, що впливають на обсяги споживання, інвестицій, державних видатків та чистого експорту країни.

Збільшення державних видатків спричиняє збільшення і сукупного попиту, тому що додатковий попит з боку держави впливає на розширення доходів та витрат у приватному секторі. Зменшення податків збільшує використовуваний дохід домогосподарств, збільшення трансфертів населенню забезпечує зростання приватних видатків на споживання тощо.